Інформація, що має громадсько - суспільний інтерес

У зв’язку з внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466, а також до Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) Законом України від 17 вересня 2020 року № 907-ІХ справляння рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі - Рентна плата) у 2021 році має деякі особливості. Платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256, 257 та 258 ПКУ. Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (пункт 256.1 ПКУ). Відповідно до пункту 256.3 ПКУ скасовано диференціації ставок Рентної плати за розрядами. Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» із змінами, згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 761. Згідно абзацу другого пункту 257.5 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» підпункту 256.11.6 ПКУ а саме: а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають: фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки; лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата; б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини. Відповідно до статей 29 та 64 БКУ до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить Рентна плата, яка перераховується платниками Рентної плати на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України, із змінами, внесеними Законом України від 17 вересня 2020 року № 907-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме: 37 відсотків Рентної плати - до загального фонду державного бюджету; 37 відсотків Рентної плати - до загального фонду місцевих бюджетів; 26 відсотків Рентної плати - до спеціального фонду державного бюджету. Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Мінфіну від 07 листопада 2016 року № 927 із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 31 травня 2017 року № 545). При заповненні податкової декларації з Рентної плати лісокористувачі самостійно визначають податкові зобов’язання для сплати до бюджетів тих адміністративно-територіальних одиниць, на території яких повністю або частково розташовані лісової ділянки. Для цього здійснюється складання платниками окремих додатків до податкової декларації з Рентної плати з вказанням відповідного коду КОАТУУ території. Враховуючи значні площі лісів на території Чернігівської області, від заготівлі деревини в порядку рубок головного користування за сім місяців поточного року до бюджетів територіальних громад надійшло 37,4 млн гривень Рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Це дало можливість територіальним громадам профінансувати заплановані видатки на благоустрій територій, розвиток інфраструктури, виконання соціальних програм. Наголошуємо, що від повноти визначення суми Рентної плати та правильного обрання територіальної громади, куди спрямовуються кошти за лісокористування, залежить добробут жителів цієї громади!

Сільськогосподарська галузь знаходиться в процесі збирання врожаю та підготовки земель до майбутніх врожаїв, здійснення комплексу польових робіт, якісне виконання яких створює передумови високих результатів сільськогосподарської діяльності. Важливим нормативно-правовим актом, який регламентує безпечне виконання робіт у сільськогосподарському виробництві, є Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 26 листопада 2012 р. № 1353. Умови праці у сільськогосподарському виробництві мають певні особливості. Здебільшого польові роботи виконуються на значній відстані від центральної садиби , місця концентрації техніки, ремонтної бази . У таких умовах підвищується особиста відповідальність самих працівників за безпеку проведення робіт, а контроль за дотриманням правих безпеки праці робітників з боку адміністрації господарства , як правило, не є таким якісним, як з працівниками, що працюють безпосередньо на базі. Люди працюють в напруженому режимі, часто вночі, збільшується їх чисельність зайнятих на ручних роботах поряд з працюючою технікою, механізмами, що обертаються, на технологічному обслуговуванні та забезпеченні роботи збиральної техніки, транспортуванні і очищенні врожаю, вантажно – розвантажувальних роботах в складських приміщеннях. Все це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при недотриманні правил техніки безпеки та охорони праці і неналежній організації робіт. На що необхідно звертати увагу службі охорони праці: Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені польових робіт є: — технічна несправність сільськогосподарських машин, які задіяні в усьому ланцюгу робіт; — виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач; — виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній температурі повітря; — підвищений рівень шуму та вібрацій; — підвищена забрудненість повітря пилом; — ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами; — схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів; — рухомі агрегати; — пожежна небезпека; — нервово-психічні перевантаження; __ організація місць відпочинку і харчування працівників у полі. . З метою збереження життя і здоров’я працівників під час проведення збирання зернових та інших культур , запобігання порушенням, які можуть призвести до нещасних випадків та інших надзвичайних ситуацій необхідно: - призначити відповідальних осіб за організацію безпечної експлуатації обладнання та виконання робіт в структурних підрозділах; - призначити відповідального за безпеку праці при закладанні сінажної чи силосної маси, звільнити його на цей час від інших обов’язків; - організувати перевірку готовності техніки до заготівлі кормів та збирання зернових культур, завершити проведення навчання і перевірку знань з охорони праці, медогляд працівників; - затвердити безпечні маршрути руху по території, визначити місця відпочинку, довести зазначену інформацію до виконавців робіт під підпис; - до виконання технологічних процесів не допускати машини і обладнання, які мають технічні несправності; - до роботи на тракторах та комбайнах допускати механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління даною сільськогосподарською технікою; - зернозбиральні комбайни та інша техніка, яка залучається до роботи має бути зареєстрована та пройти відповідний обов’язковий технічний контроль з боку відповідних служб; - пересування агрегатів до місця роботи і виконання робіт повинні виконуватися у відповідності з заздалегідь розробленими маршрутами й технологією, затвердженими керівником або відповідним головним спеціалістом господарства (підприємства), з якими повинні бути ознайомлені при проведенні інструктажу всі механізатори, які будуть брати участь у виконанні певного виду робіт. - забезпечити проведення передрейсового та післярейсового медичного огляду стану здоров’я водіїв транспортних засобів; - забезпечити працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту; - забезпечити працюючих аптечками першої домедичної допомоги; - укомплектувати автотракторну і збиральну техніку, господарські об’єкти первинними засобами пожежогасіння відповідно до рекомендацій Правил пожежної безпеки України; - усі працівники повинні пройти чергові інструктажі відповідно до своїх професій; - працівники повинні виконувати лише доручену їм роботу та не передоручати її іншим, не залучати до виконання своїх обов’язків помічників без дозволу керівника робіт; - до скиртування сіна або соломи допускаються особи, що мають дозвіл до робіт на висоті; - скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час; - не дозволяється скиртувати під лініями електропередач та час грози; - не допускати до роботи працівників в стані сп’яніння; - визначити та обладнати місця для відпочинку, споживання їжі та куріння; - встановити дієвий контроль за переміщенням транспортних засобів між полем та місцями вивантаження врожаю; під час жнив забороняється перебування на технічних засобах сторонніх осіб, спалювання стерні, пожнивних решток, випалювання бур’янів, перебування людей у кузові автомашини чи тракторного причепа під час їх заповнення технологічним продуктом, а також при транспортуванні продукту до місця складування. При груповій роботі машин із числа працівників призначається старший: — на машинно-тракторному агрегаті — старший тракторист-машиніст; — на самохідних комбайнах — комбайнер; При роботі на ґрунтооброблювальних машинах можливі такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори: — рухомі агрегати і машини; — рухомі частини машин: причіпні (навісні) пристрої, робочі органи, пружини, механізми передачі руху, колеса тощо; — робоча рідина гідросистеми; — незакриті ями, колодязі, зрошувачі тощо; — підвищена концентрація пилу, мінеральних добрив в повітрі робочої зони; — несприятливі метеорологічні умови. Технічне обслуговування машин і механізмів: - технічний стан ґрунтооброблювальних машин і пристроїв для очищення робочих органів повинен відповідати вимогам безпеки. Захисні огородження, робочі органи, циліндри і шланги гідравлічної системи повинні бути справними та надійно закріпленими. Гайки вісі в дискових лущильників і борін, катків повинні бути затягнуті й зафіксовані. Скребки (чистики) дисків мають бути гострими і встановлені з зазором 2–4 мм від поверхні диска; - зубові борони повинні бути приєднані до машини так, щоб їх зуби скошеним ребром були направлені в сторону руху агрегату. Це поліпшує їх самоочищення під час роботи від залишків рослин. Залишати борони зубами вверх, навіть на короткий час, забороняється; - перед початком руху агрегату, включенням гідросистеми або валу відбору потужності трактора необхідно подати сигнал (отримати зворотній сигнал, якщо агрегат обладнано засобами двосторонньої сигналізації), впевнитися, що це нікому не загрожує, і тільки після цього виконувати необхідні дії; - заглиблення робочих органів повинно виконуватися тільки на ходу агрегату. Управління гідросистемою необхідно виконувати тільки із сидіння трактора; - при роботі на тракторі з навісною машиною не дозволяється її піднімати з включеним валом відбору потужності і включати вал відбору потужності при транспортному положенні машини (знаряддя); - в процесі роботи агрегату необхідно періодично перевіряти надійність причіпки (навіски) причіпної машини, кріплення і роботу робочих органів; - заправляти машину, замінювати, регулювати й очищати робочі органи від зайвих предметів, земляних глиб, налиплого ґрунту і залишків рослин необхідно виконувати тільки спеціальними чистиками при вимкненому двигуні; - при заправці машин пиловидними добривами необхідно розташовувати заправник добрив з підвітряної сторони машини; - при обробці ґрунту з одночасним внесенням пестицидів необхідно попередньо перемішати розчин пестициду протягом 2–3 хв. За допомогою насоса відкрити запірний клапан, включити подачу робочого розчину в магістраль, подати сигнал про початок руху і тільки після початку руху заглибити робочі органи у ґрунт; - перед початком маневрування агрегату (поворот, розворот) необхідно впевнитися, що в радіусі руху агрегату не знаходяться люди, а потім переводиться машина (робочі органи) в транспортне положення; - маневрування заднім ходом з заглибленими робочими органами забороняється. Після закінчення маневрування на початку прямолінійного руху необхідно перевести машину (робочі органи) в робоче положення; - при аварійній ситуації необхідно негайно зупинити агрегат, загальмувати й вимкнути двигун трактора; - не дозволяється залишати без нагляду ґрунтооброблювальний агрегат з увімкненим двигуном трактора. При тривалій зупинці агрегату необхідно його загальмувати, опустити робочі органи і вимкнути двигун. - найбільш небезпечним при обслуговуванні ґрунтооброблювальних машин та механічному оброблянні ґрунту (оранка, культивація) є очищення робочих органів, тому його необхідно здійснювати при зупиненому агрегаті, опущених робочих органах та в рукавицях із застосуванням спеціальних чистиків; - керувати робочими органами, а також переводити їх в робоче або транспортне положення необхідно тільки з кабіни трактора. При заміні робочих органів (лемішів, лап та ін.) рама причіпної чи навісної машини повинна бути встановлена на надійні підставки; - у разі наявності на ґрунтооброблювальних машинах сидінь, вони обладнуються страхувальними поясами та опорами для ніг; - завантаження сівалок посівним матеріалом та добривами потрібно виконувати тільки за допомогою механічної заправки; - при застосуванні гербіцидів та пестицидів для обробляння безпосередньо в полі необхідно обов’язково пересвідчитись, що в зоні роботи агрегату та на прилеглих полях не працюють люди, а в разі виконання на цих полях агротехнічних операцій витримати карантинні строки, які встановлені на певний вид пестицидів; - на навісних сівалках забороняється обслуговування одним працівником більше однієї сівалки; - сівальник під час виконання робіт повинен бути одягнений в спецодяг, спецвзуття, використовувати ЗІЗ (захисні окуляри і респіратор). Забороняється: — сівальнику під час руху агрегату переходити з сівалки на сівалку, сидіти на насіннєвих ящиках, працювати при знятих огорожах, очищати руками робочі органи; — застосовувати працю осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці; — залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні та до піднімання й переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Відділ профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області

Станом на сьогодні Фонд соціального страхування України прийняв на фінансування 1 704 заяви-розрахунки від роботодавців для фінансування допомог за 2 867 е-лікарняними. Про це повідомила заступниця директора виконавчої дирекції ФССУ Владислава Хижняк на селекторній нараді із керівництвом і фахівцями управлінь ВД Фонду в областях і місті Києві. Участь у заході також взяли начальниця управління матеріального забезпечення та страхових виплат виконавчої дирекції Фонду Світлана Зарубіна, заступниця начальника управління – начальниця відділу матеріального забезпечення Анна Харченко, головна спеціалістка відділу медичної експертизи Ірина Калініченко, представники розробника ЄІАС Фонду та інші. «У липні ми отримали від роботодавців перші заяви-розрахунки, які містили в собі електронні лікарняні. На сьогодні таких заяв уже 1 704 за майже трьома тисячами е-лікарняних, і щодня ця кількість збільшується. Медичні висновки при тимчасову непрацездатність формуються в 44% усіх закладів охорони здоров’я та ФОП, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності», – говорить Владислава Хижняк. Представники розробника ЄІАС Фонду представили фахівцям робочих органів напрацьовану групу підсистем «Оброблення та аналіз електронних листків непрацездатності» та надали рекомендації щодо її практичного застосування. За словами Владислави Хижняк, на сьогодні 80 тисяч медичних висновків було автоматично відправлено в Електронний реєстр листків непрацездатності Пенсійного фонду України, а готовими до сплати є вже 36,6 тис. електронних лікарняних. «Готовим до сплати е-лікарняний стає на наступний день після дати завершення тимчасової непрацездатності працівника, статус е-лікарняного автоматично змінюється в кабінеті страхувальника. З цього моменту роботодавець має упродовж 10 календарних днів призначити працівнику матеріальне забезпечення та, якщо тривалість лікарняного понад 5 робочих днів або він підлягає оплати за кошти Фонду з першого дня , упродовж 5 робочих днів після призначення подати до ФССУ заяву-розрахунок для фінансування допомоги», – зауважила Анна Харченко. Також вона зазначила, що на період перехідної моделі в разі вагітності та пологів лікарі мають видати паперовий листок непрацездатності. Формування медичних висновків і створення е-лікарняних з цієї причини непрацездатності під час перехідного періоду по впровадженню електронних лікарняних не передбачено. Окремо Анна Харченко звернула увагу роботодавців на доступні механізми подання заяв-розрахунків за е-лікарняними – станом на сьогодні подати заяви-розрахунки за е-лікарняними можливо: ? в електронному виді за допомогою клієнтського спеціалізованого програмного забезпечення із застосування електронного підпису/печатки, ? або на паперових носіях. «У кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду наявний інтерфейс подання заяви-розрахунку безпосередньо з кабінету – однак, на сьогодні це лише напрацювання візуального інтерфейсу, функціональна реалізація відсутня. Тобто у випадку подання роботодавцем заяви-розрахунку через кабінет на сайті Пенсійного фонду така заява-розрахунок не передається до органів Фонду соціального страхування України та не підлягає оплаті. Подати заяву на фінансування матеріального забезпечення в електронному вигляді роботодавці, як і раніше, можуть за допомогою клієнтського спеціалізованого програмного забезпечення», – говорить Анна Харченко. Світлана Зарубіна та Ірина Калініченко надали фахівцям робочих органів виконавчої дирекції Фонду рекомендації та практичні поради щодо організації роботи з моніторингу відомостей з Електронного реєстру листків непрацездатності. «Впровадження е-лікарняних не лише унеможливлює обіг фальсифікованих листків непрацездатності, але і дозволяє ефективніше проводити перевірки обґрунтованості встановлення тимчасової непрацездатності. Зокрема, завдяки ризик-орієнтованим підходам фахівці Фонду з вищою медичною освітою мають можливість здійснювати моніторинг сформованих е-лікарняних», – говорить Світлана Зарубіна. Ірина Калініченко звернула увагу на наявні критерії фільтрації е-лікарняних і нагадала основні фактори ризику, які є підставою для відбору документу на перевірку. Нагадаємо, поступово Україна переходить на автоматичне формування е-лікарняних замість видачі паперових листків непрацездатності. Перехідна модель триватиме з червня по серпень цього року.

З 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року громадяни матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. Начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк окреслила основні тези щодо кампанії, яка стартує 1 вересня. Скористатися одноразовим добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, (у тому числі самозайняті особи) та фізичні особи - нерезиденти, які на момент отримання об'єкту декларування були резидентами і які є чи були платниками податків. Прийнятий закон – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування, - зазначила Людмила Слотюк, звертаючись до платників податків Чернігівщини. Держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг. Це можуть зробити, наприклад, ті, хто отримував зарплату у конверті, працював без оформлення трудових відносин тощо. Об’єктами добровільного декларування є рухоме та нерухоме майно, валютні цінності та інші об’єкти (частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права, цінні папери тощо). Не потребують подання одноразової декларації: об’єкти нерухомості, що розташовані в Україні (квартири, площею до 120 кв. м., будинки, площею до 240 кв. м., нежитлова нерухомість некомерційного призначення, площею до 60 кв. м.), земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує норми у межах безоплатної передачі (ст. 121 Земельного кодексу України), один транспортний засіб особистого некомерційного використання (легковий автомобіль з об’ємом двигуна до 3000 куб. см та/або вартістю до 400 тис грн, мотоцикл об’ємом двигуна до 800 куб. см) та інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

За статистичними даними протягом 7 місяців поточного року платниками Чернігівщини було автоматично зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних понад 1,9 млн накладних. З них, за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, призупинено реєстрацію у 13720 випадках, що становить 0,72 відс. від загальної кількості. За результатами розгляду, наданих платниками документів, із 13720 призупинених накладних зареєстровано 7344. Відмовлено у реєстрації лише 449 накладних. Начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк пояснила, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Податкові накладні подані платниками на реєстрацію підлягають автоматизованому моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, які визначені вище зазначеною Постановою. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення податкових накладних платники податків для розблокування податкових накладних/розрахунків коригування, мають право подати на розгляд комісії регіонального рівня копії первинних документів, перелік яких визначено Постановою 1165.

За оперативними підсумками січня–липня 2021 року Фонд соціального страхування України прийняв на фінансування листки непрацездатності, видані у зв’язку з хворобою (у тому числі на COVID-19), травмою, самоізоляцією або доглядом за хворою дитиною на суму 9 мільярдів гривень проти 5,46 млрд гривень за той же період 2020 року. Зростання потреби у видатках склало 65,8%. Кількість осіб, які звернулись за компенсацією втраченого за час тимчасової непрацездатності заробітку, склала за цей період майже 1,77 млн працівників проти 1,25 млн у 2020-му. Це на 0,52 млн осіб, або 41,6% більше. Нагадаємо, динаміка зростання сум і кількості листків непрацездатності спостерігається Фондом з осені минулого року та пов’язана із розповсюдженням коронавірусної хвороби. Крім того, на розмір видатків за лікарняними листками впливає зростання розміру середньої заробітної плати по країні. Дата фінансування Фондом допомоги по тимчасовій втраті працездатності прямо залежить від дати подання заяви-розрахунку роботодавцем. Фінансування здійснюється у робочі дні по мірі надходжень частки від ЄСВ на рахунок Фонду. Слідкувати за станом фінансування застраховані особи можуть у телеграм-каналі ФССУ: https://t.me/socialfund. Розмір виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від тривалості страхового стажу та визначається, виходячи із середньоденної заробітної плати працівника. Розмір допомоги складає: 1) 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років, або в разі самоізоляції від COVID-19 під медичним наглядом незалежно від тривалості стажу; 2) 60% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 3 до 5 років; 3) 70% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж від 5 до 8 років; 4) 100% середньої заробітної плати (доходу) – страховий стаж понад 8 років, або при наявності пільг відповідно до законодавства, а також медичним працівникам у разі самоізоляції від COVID-19 під медичним наглядом незалежно від тривалості стажу.

Упродовж перших 6 місяців 2021 року в закладах охорони здоров’я було проліковано та забезпечено медичною реабілітацією понад 2,3 тис. потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Медико-соціальні послуги надаються потерпілим за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. Фонд проводить оплату лікування всіх прямих наслідків страхового випадку, що пов’язаний із виконанням службових обов’язків, з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованої особи. Зокрема, окрім лікування в закладах охорони здоров’я та відновного лікування, за рахунок коштів Фонду соціального страхування України також фінансуються витрати на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Крім того, на час лікування застрахованій особі призначається допомога по тимчасовій втраті працездатності, яка виплачується Фондом в розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу), починаючи з шостого дня непрацездатності. При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 11.08.2021 врегулював можливість призначення і проведення Фондом соціального страхування України одноразових страхових виплат за кошти державного бюджету медичним працівникам, яким було встановлено групу інвалідності внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19 поза межами календарного року, у якому відбулось інфікування. Такі зміни Уряд вніс до своєї постанови «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 17 червня 2020 року № 498. Відповідно до оновлених положень, виплата проводиться медичному працівнику в разі встановлення йому групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом року з дня встановлення гострого професійного захворювання на COVID-19. Рішення Уряду дозволяє Фонду соціального страхування України здійснити фінансування одноразових допомог за кошти держбюджету для медичних працівників, які інфікувались коронавірусом SARS-CoV-2 у 2020 році, однак отримали групу інвалідності у 2021му. Нагадаємо, у попередній редакції постанови право на виплати одноразових допомог за кошти державного бюджету мали медичні працівники, яким було встановлено інвалідність внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19 протягом одного календарного року. Поняття «календарний рік» при цьому тлумачиться як календарний рік з 01 січня по 31 грудня. Це спричиняло неможливість призначення одноразових страхових виплат за кошти державного бюджету тим медичним працівникам, інфікування яких відбулось у 2020 році, а групу інвалідності було встановлено у 2021-му. Водночас, кожному із медичних працівників, яким було встановлено ступень стійкої втрати працездатності внаслідок профхвороби на COVID-19, зокрема наведеним вище, Фондом соціального страхування України було здійснено фінансування одноразових страхових виплат за кошти Фонду відповідно до загальнообов'язкового соціального страхування. Крім того, Фондом щомісяця здійснюється для них фінансування пожиттєвих страхових виплат, які повністю компенсують втрачений медиками заробіток відповідно до відсотка встановленої втрати працездатності. Також вони мають право на отримання за кошти Фонду ряду медичних і соціальних послуг – від оплати необхідних лікарських засобів, медвиробів і лікування до фінансування медичного чи стороннього догляду і санаторно-курортного лікування. Також внесені Урядом зміни: ? передбачають можливість подання документів для призначення страхових виплат як у паперовому, так і в електронному вигляді (у тому числі за допомогою «Порталу Дія»); ? уточнюють перелік документів для іноземців, осіб без громадянства і осіб, які через релігійні переконання не мають ідентифікаційного коду; ? доповнюють список утриманців померлих медиків, які мають право на виплати, неодруженими повнолітніми дітьми, які визнані особами з інвалідністю з дитинства, а також повнолітніми дітьми до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти.

Із настанням періоду збирання врожаю зернових збільшується використання сільськогосподарської техніки. Одночасно збільшується і ризик травмування працівників, задіяних на таких роботах.З метою запобігання нещасним випадкам виробничого характеру Городнянське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області нагадує основні правила безпеки при виконанні робіт зі збирання врожаю зернових культур. Перед початком зернозбиральних робіт необхідно: - на відведених ділянках влаштувати обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників; не допускати перебування на полі, де проводиться збирання зернових, людей, які не беруть участі у виконанні технологічного процесу; - перевірити висоту провисання проводів повітряних ліній електропередач. Під час роботи в полі та переміщення по дорогах на зернозбиральному комбайні дозволено перебувати лише комбайнеру. Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати у дерев’яних чохлах на польовому стані. Не дозволяється перебування працівників у кузові автомашини або тракторного причепа під час заповнення їх технологічним продуктом, а також під час транспортування продукту до місця складування. Комбайни повинні бути забезпечені дерев’яними лопатами для проштовхування злежаного зерна у бункерах до вивантажувального шнека. Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрата. Під час переміщення вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені в транспортне положення. При наближенні грози припиніть усі види польових робіт. Із наближенням грозових розрядів ві­дійдіть не менше, ніж за 40 м від машин, транспортних засобів, скирт, стогів, одиничних дерев, інших споруд, що здіймаються над навколишньою місцевістю, накрийтеся від дощу і присядьте. Не ховайтеся від грози в кабінах машин, під причепами тощо. Обов’язки працівника – дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Нехтування цими обов’язками нерідко і є причиною настанням безглуздих нещасних випадків. Для прикладу: працівник, що працював на одному з підприємств Чернігівської області, ліг відпочивати під вантажним автомобілем, який чекав завантаження зерном на полі. Коли від комбайну поступив сигнал про початок завантаження, водій автомобіля, що відпочивав в його кабіні, завів автомобіль та поїхав до комбайну. Внаслідок чого працівник, що відпочивав під колесом автомобіля, загинув на місці події. Тому важливим заходом попередження виробничого травматизму на підприємствах сільського господарства також є проведення відповідної роботи щодо виховання у працюючих культури безпечної праці, щоб вони оцінювали кожний крок, і кожну дію з точки зору її безпечного виконання. Якщо сам працівник буде усвідомлювати, що нехтування власною безпекою будь-якої миті може обернутися каліцтвом або смертю, тоді й нещасних випадків на виробництві буде менше