Холминська територіальна громада
Чернігівська область, Корюківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Стратегія розвитку Холминської об'єднаної територіальної громади на 2020-2027 роки

Zodiac 2019 U-LEAD ukr (1)

 

 

Holmy gerb.png

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

ХОЛМИНСЬКОЇ ОБ`ЄДНАНОЇ

  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

на 2020–2027 роки

 

 

 

 

 

Холми
Перелік скорочень

 

ОТГ – об`єднана територіальна громада

SWOT-аналіз – аналіз сильних, слабких сторін, а також сприятливих можливостей і загроз

ДФРР – Державний фонд регіонального розвитку

ПЗР – план заходів із реалізації

ВВП – валовий внутрішній продукт

ЄС – Європейський Союз

ГО – громадська організація

ЗМІ – засоби масової інформації

АЕС – атомна електростанція

СОК – сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

ЦНАП – Центр надання адміністративних послуг

ФОП – фізична особа-підприємець

ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт

ЗОШ – загальноосвітня середня школа

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

СТОВ – сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

ПОП – приватне орендне підприємство

МСП – малий і середній бізнес

МПО – місцева пожежна охорона

АПК – агропромисловий комплекс

ДП – державне підприємство

КП – комунальне підприємство

ПП – приватне підприємство 

УМГ – управління магістральних газопроводів

ПВТП – приватне виробничо-торгівельне підприємство

ПрАТ – приватне акціонерне товариство

МТД – міжнародна технічна допомога

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ТПВ – тверді побутові відходи

СКП – сервісне комунальне підприємство

 

ЗМІСТ

 

Перелік скорочень

2

 

Зміст

3

 

Вітальне слово селищного голови

4

І

Вступ: необхідність створення Стратегії, методологія, учасники

5

ІІ

Аналіз розвитку громади:

 

 

  1. Соціально-економічний аналіз

 

 

  1. Результати соціологічного дослідження

 

 

  1. SWOT-аналіз – висновки

 

 

  1. SWOT-матриця Холминської громади

 

 

  1. Порівняльні переваги, виклики та ризики

 

 

  1. Сценарії розвитку Холминської громади

 

ІІІ

Стратегічне бачення, цілі розвитку та завдання:

 

 

  1. Стратегічне бачення

 

 

  1. Цілі розвитку – стратегічні та оперативні. Завдання

 

 

  1. Індикатори продуктів та результатів реалізації Стратегії

 

 

  1. Узгодження між стратегією розвитку та іншими стратегічними документами

 

 

  1. Припущення та ризики, рекомендації

 

IV

Система впровадження, моніторингу та реалізації Стратегії, актуалізації  ЇЇ змісту

 

Додаток

План заходів із реалізації Стратегії

на 2019–2020 рр.

 

 

  1. Часові рамки та засоби реалізації

 

 

  1. Територія впливу проєктів Плану заходів із реалізації Стратегії

 

 

  1. Індикатори виконання ПЗР

 

 

  1. Орієнтовний фінансовий план

 

 

  1. Джерела фінансування реалізації завдань

 

 

  1. Каталог технічних завдань і проєктів місцевого розвитку на 2019–2020 рр.

 

 

Шановні земляки!

 

Холминська об`єднана територіальна громада створена 29  жовтня 2017 року у відповідності до Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад» До її складу увійшли 4 сільські ради, а саме: Козилівська сільська рада, Жуклянська сільська рада, Камківська сільська рада Корюківського району та Радомська сільська рада суміжного Семенівського району. Адміністративний центр громади  розташований у селищі Холми.

Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу об’єднаної територіальної громади, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Ці пріоритети мають бути переглянуті та вироблені єдині підходи до управління «об’єднаними» ресурсами громади. У зв’язку з цим виникла потреба формування стратегії розвитку громади, яка б з’єднала території колишніх сільських рад не тільки у вигляді нового адміністративно-територіального утворення, а сприяла усвідомленню людей жити однією великою родиною. Тобто виникла необхідність розробити документ, який розглядає процес стратегічного управління розвитку територією об’єднаної територіальної громади в єдності всіх населених пунктів. Це повинно подолати відчуття «покинутих» населених пунктів, які мають спільні проблеми, потреби  і унікальні потенційні можливості.

Реформи, які відбуваються в країні, сьогодні вимагають від органів місцевого самоврядування якісно нового підходу до управління розвитком території нашої Громади. Курс на євроінтеграцію і допомога таких інституцій як Чернігівський  Центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» дають нам можливість використати передові методики і підходи до створення Стратегічного плану розвитку Холминської територіальної громади і в недалекому майбутньому – покращити життя наших мешканців. Стратегія – це інструмент поліпшення конкурентоспроможності громади, так як допоможе привернути увагу інвесторів та грантодавців.

Будь-яка громада являє собою складний соціально-економічний механізм. Це одночасно і територіальна цілісність, і середовище функціонування, і спосіб життя, і можливості культурного, духовного, фізичного розвитку як окремої особистості, так і громади в цілому. Надати повний опис різнопланового та багатовекторного розвитку дуже складно, але саме інтерес до майбутнього є головним стимулом до розробки стратегічного планування. Позитивні зміни в громаді не настануть лише внаслідок бажання. Потрібні щоденні цілеспрямовані зусилля у визначеному напрямі. Дана Стратегія створена саме для того, щоб вивчити головні стратегічні пріоритети, реалізація яких забезпечить розвиток та досягнення поставлених цілей. Ми повинні не просто жити з дня у день, вирішуючи поточні проблеми, але й мати чіткий план розвитку і рухатися згідно з ним. Тільки таким чином ми дамо шанс Холминській громаді знайти себе на економічній, культурній, туристичній карті країни.

Підготовка цього важливого документа відбувалась за участі представників адміністративних одиниць, які увійшли до складу Холминської об’єднаної територіальної громади, депутатів, приватних підприємців, громадських активістів, фахівців органів місцевого самоврядування. Тому я вдячний усім, хто брав активну участь у підготовці Стратегії. Особливу подяку висловлюю Чернігівському Центру розвитку місцевого самоврядування. Сам процес відбувався у відповідності до методології, запропонованої Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» (Ukraine – Local Empowerment, Accountability and Development Programme). У результаті роботи зі стратегічного планування Холминська громада отримує адміністративний документ, завдяки якому зможе раціонально організувати свою діяльність та стратегічно розподілити обмежені ресурси. Наявність Стратегії розвитку громади дасть змогу об’єктивно оцінити соціально-економічний та ресурсний потенціали території та сформувати її інвестиційну привабливість. Ми не зупиняємося на досягнутому, і наші прагнення – зробити об’єднану громаду комфортною для життя кожного громадянина.

 

 

Успіхів нам та віри у свої сили!

Холминський селищний голова

Олександр Шевчик

 

 

Вступ: необхідність створення Стратегії, методологія, учасники

Стратегія Холминської громади – прогнозний та програмний документ її соціально-економічного розвитку. В основі методики створення – вимоги законодавства України, насамперед, Закону України «Про державну регіональну політику». Під час її розробки враховані положення низки підзаконних нормативно-правових актів, а саме: «Порядок розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів її реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 931 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 14.11.2018 № 959), «Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об'єднаної територіальної громади», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30 березня 2016 року № 75, та Методичні рекомендації щодо формування і реалізації стратегічних і програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади Мінрегіонрозвитку.

Відповідно до зазначених документів, термін реалізації Стратегії Холминської громади має бути сім років. Водночас Стратегія, що розроблена розрахована на довший термін –вісім із половиною років. Це пов`язано із необхідністю синхронізації її дії з майбутніми обласною та державною стратегією розвитку на 2021–2027 рр.

Здійснюватиметься стратегія розвитку громади шляхом розробки та виконання плану заходів із реалізації (ПЗР) на півтора(перший), три (другий) та чотири (третій) роки. Другий та третій ПЗП будуть синхронізовані з відповідними ПЗР нової обласної стратегії.В цілому Стратегія Холминської територіальної громади за своїм змістом узгоджена з діючою Стратегією сталого розвитку Чернігівської області на період до 2020 р. (схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 14 травня 2015 р. № 216 та затверджена сесією обласної ради 28 травня 2015 р.), зокрема – з планом заходів її реалізації у 2018–2020 рр. Причому перший ПЗР Стратегії Холминської громади містить проєктні ідеї для реалізації лише частини завдань – через обмеженість у часі реалізації. 

Згідно з чинним законодавством, під час підготовки нової регіональної стратегіїоргани державної влади мають враховувати пропозиції органів місцевого самоврядування. Отже, зміст стратегії Холминської територіальної громади – це одночасно наші пропозиції до розробки нової державної та обласної стратегії розвитку. Вочевидь, що після їхнього ухвалення стратегія Холминської громади може зазнати змін у частині завдань та проєктних ідей (але не стратегічних та оперативних  цілей). А головне – положення нових державного та обласного документів безпосередньо вплинуть на зміст, підготовку та реалізацію другого та третього ПЗР Стратегії Холминської громади.

Для створення Стратегії Холминської громади використаний інтегрований підхід, який передбачає поєднання секторальної (галузевої), територіальної (просторової) та управлінської складових. Враховувалися також екологічна складова (з огляду на її нинішній стан та існуючі загрози), гендерний підхід (зокрема – щодо бюджетування), інтереси людей з особливими потребами (неповносправних). Враховані п`ятнадцять із сімнадцяти Цілі сталого розвитку ООН 2015 – 2030 рр. (тобто всі за виключенням подолання голоду та збереження морських екосистем – через їх відсутність).

Стратегія Холминської територіальної громади визначає стратегічне бачення її розвитку, стратегічні та оперативні  цілі, індикатори (показники) їх досягнення, завдання для її сталого економічного і соціального розвитку. Вона ґрунтується на результатах SWOT-аналізу, проведеного робочою групою, та враховує залежності, виявлені під час складання SWOT-матриці.

Структура Стратегії Холминської територіальної громади поєднує вимоги до державної та обласної стратегій з вимогами до середньострокових планів (програм) соціально-економічного розвитку. Відповідно, вона складається зі вступу, аналітики, стратегічного бачення цілей розвитку, основних завдань, моніторингу (включно з індикаторами) та механізму внесення змін. Розглядаються фінансові джерела реалізації завдань Стратегії. Крім того, зроблено аналіз ступеня узгодженості Стратегії Холминської громади з відповідним обласним документом, а також іншими довгостроковими, середньостроковими та короткостроковими прогнозними та програмними документами.

Розробка Стратегії здійснювалася з дотриманням таких принципів:

  • об`єктивності – використовувалися (за можливості) дані органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та реальні індикатори (показники), які можливо оцінити;
  • обґрунтованості та доцільності – документ розроблявся на основі чітко визначених цілей розвитку та економічно обґрунтованих завдань і проєктів, що сприяють їх досягненню із використанням світового досвіду у сфері програмування економічного і соціального розвитку;
  • відкритості та прозорості – громадськості та підприємцям було забезпечено безперешкодний доступ до засідань робочої групи, вони залучалися до розробки цілей та завдань Стратегії, інформувалися про досягнуті результати для планування власної діяльності;
  • недискримінації та рівного доступу – під час розробки Стратегії дотримувалися права та враховувалися інтереси різних суб'єктів об'єднаної територіальної громади, у тому числі – господарювання всіх форм власності;
  • ефективності – визначення та забезпечення функціонування механізму досягнення цілей, виконання завдань, реалізації проєктних ідей у встановлені терміни;
  • історичної спадкоємності – враховувалися та використовувалися  позитивні надбання попереднього розвитку громад;
  • етнокультурного розвитку – відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етнокультурних груп, що проживають на теренах громади , сприяння їх розвитку;
  • сталого розвитку – забезпечення розвитку громади для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.

Під час підготовки Стратегії Холминської ОТГ була застосована партисипативна модель стратегічного планування, запропонована свого часу Фундацією розвитку місцевої демократії (FRDL, Польща). що означало:

  • залучення до роботи над стратегічним документом широкого представництва місцевого середовища (представників різних установ, громадських організацій, фермерів, церкви, місцевих лідерів);
  • діяльність із перспективи сталого розвитку – аналітичні дослідження та рішення, які ухвалювалися під час розробки Стратегії, охоплювали три сфери: економічну, соціальну й екологічну; це означає, що враховувалися умови, пов’язані з кожною із зазначених сфер (але не у кожному випадку вони мають бути однаково важливими);
  • підготовку звіту про стан громади, який базується на аналізі поточної ситуації (аналіз фінансових даних, демографічних, про ринок праці та економіку, екологічних аспектів, стану інфраструктури);
  • проведення соціального аналізу, який охоплював аналіз поточної ситуації та проведення соціологічного дослідження мешканців громади (про якість життя та публічних послуг у громаді);
  • перевірку напрацьованих рішень під час громадських консультацій;
  • тісну співпрацю під час роботи над документом між зацікавленими сторонами (громадянами та інституціями), працівниками органу місцевого самоврядування та радником Чернігівського відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування програми U-LEAD з Європою.

Бачення розвитку громади, напрацьоване у зазначений спосіб, спирається на цінності, які висловлюються та шануються мешканцями громади. Воно відображає їхні прагнення та містить в узагальненому варіанті основні напрями (сфери) майбутнього розвитку ОТГ. У свою чергу, вони також не є випадковими, адже виявлені з усього комплексу проблем, порушених під час засідань робочої групи, зацікавлених сторін (SWOT-аналіз), наступних консультацій. Відповідно всі завдання, представлені в Плані – це результат поєднання пропозицій членів робочої групи та збору ідей мешканців громади.

 Таким чином, Стратегія дає відповіді на ключові питання, що стоять перед громадою: збереження її середовища, підвищення ступеня комфортності, формування безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання громадянської та підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил, урізноманітнення їх форм, модернізація інфраструктури, розширення пропозиції робочих місць. Це перший довгостроковий план розвитку Холминської громади. Отже, вона переходить від короткострокового планування розвитку до середньо- та довгострокового, що цілком відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

У процесі розробки Стратегії взяли участь члени стратегічної робочої групи Холминської ОТГ (на різних етапах загалом):

 

ПІБ учасника робочої групи

Посада

  1.  

Голова робочої групи:

  1.  

Корх Олександр Анатолійович

Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів

 

Правління робочої групи:

  1.  

Деньгуб Ірина Олександрівна

Секретар селищної ради

  1.  

Головій Аліна Євгенівна

Керуючий справами виконкому

  1.  

Защита Ольга Валеріївна

Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту

  1.  

Єрмоленко Тетяна Миколаївна

Директор центру надання соціальних послуг

  1.  

Коморна Ніна Василівна

Директор Холминської ЗОШ І-ІІІ ступенів

  1.  

Шеремет Тетяна Іванівна

Економіст відділу освіти, молоді, культури молоді та спорту

  1.  

Терещенко Тетяна Іванівна

В.о. старости Козилівського старостинського округу

  1.  

Новик Михайло Федорович

В.о. старости Радомського старостинського округу

  1.  

Гладченко Ганна Петрівна

В. о. старости Камківського старостинського округу

  1.  

Прохоренко Ірина Вікторівна

В.о. старости Жуклянського старостинського округу

  1.  

Максимова Лілія Миколаївна

Завідувач ДНЗ «Колосок»

  1.  

Шевчик Валентина Степанівна

Депутат Холминської селищної ради

  1.  

Давиденко Микола Филімонович

Депутат Холминської селищної ради

  1.  

Івахненко Володимир Володимирович

Депутат Холминської селищної ради

  1.  

Сабаш Олександра Володимирівна

Секретар-друкарка

  1.  

Омеляненко Любов Іванівна

Мешканка обєднаної громади

  1.  

Хиля Алла Олександрівна

Керівник громадської організації «Джерело Відродження»

  1.  

Кубрак Олена Василівна

Старший інспектор кадрів ДП «Холминський лісгосп»

  1.  

Анцибор Віктор Сергійович

Заступник директора з питань безпеки ДП «Холминський спиртзавод»

 

Склад робочої групи з розробки Стратегії Холминської ОТГ було затверджено розпорядженням селищного голови від 26 березня 2019 р. № 16 «Про створення Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Холминської об’єднаної територіальної громади».

        

 

ІІ. Аналіз розвитку громади

1. Соціально-економічний аналіз

Коротка характеристика громади

Холминська громада розташована на північному сході Чернігівської області. Її територією проходить автодорога регіонального значення Р-83:Славутич Любеч Ріпки /М-01/ Городня /Н-28/ Сновськ Корюківка Семенівка Костобобрів Чайкине /Н-27. На вдстані 20 км. від селища  Холми проходить автодорога національного значення Н-27, що веде до кордону з Росією (Чернігів – Мена – Сосниця – Грем`яч). Залізниця відсутня.

Громада була створена в 2017 р. – перші вибори відбулися 29 жовтня того ж року. 1 січня наступного року Холминська ОТГ перейшла на прямі міжбюджетні відносини. До складу Холминської селищної ради увійшло 5 рад (одна селищна та чотири сільських), а саме: Холминська, Козилівська, Камківська, Жуклянська, Радомська. Усього – 15 населених пунктів.

Холми – другий за чисельністю населений пункт Корюківського району. Відстань до Чернігова – 116 км, до Києва – 262 км. Найближче місто – Корюківка (31 км).      

Площа громади – 323,99 кв. км., населення – 5005 чоловік (станом на 01.01.2019), у тому числі адміністративного центру – 2900осіб.

Відповідно до рішення Чернігівської обласної ради (20-та сесія 7-го скликання) від 28 березня 2018 р. № 10-12/VII «Про внесення змін до рішення обласної ради від 19 червня 2015 року «Про схвалення проєкту перспективного плану формування територій громад Чернігівської області», у майбутньому, крім вищезазначених, до Холминської ОТГ повинна увійти ще Рибинська сільська рада. Таким чином загальна площа складатиме 381,46 км² з населенням понад 5500 осіб.

 

Порівняння громади, району, області (2019 р.)

Адміністративна одиниця

Площа, км2

Площа громади як % площі району, %

Кількість населення, осіб

Кількість населення громади як % кількості населення району, %

Густота населення, ос./км2

Холминська  ОТГ

323,99

100%

5005

18,69 %

27

Корюківський район

1424,00

22,75%

26839

81,3%

32

Чернігівська область

31 865

0,9%

1033412

1%

33,70

Історична довідка

Назва від холмів і грив пісчаника льодовикової морени. «Чернігівські єпархіальні відомості» називають поселення Холми дотатарським. Між р.Убіддю і р. Олешнею був острів порослий віковим лісом, який називали Святим лісом. У грамоті 1689 р. згадується «Святий острів Ітурець» там ловили(полювали) турів. Це західна околиця селища Холми. Топоніми Количев, Славин свідчать про сіверсько-балканське заселення краю у ІІІІІ ст. нашої ери.

Image result for жукля церква За московитів у XVI ст. Холми належали боярам Чудиновим. Острів – земля Холми, відомі з королівського привілею 1620 р. За Корони Польської Холми належали шляхтичам Борковським. Комісар і коморник литовський Василь Борковський був убитий у 1648 р. під час повстання під проводом Богдана Хмельницького.

 На початку XVIІІ ст. Холми – це 58 дворів, церква, школа, шпиталь, шинок і винокурня чернігівського козацького полковника Василя Дунін-Борковського. Йому ж належало 100 хат посполитих жителів(в одному дворі було по кілька хат). Тоді Холми називалися містечком. Після ліквідації Російською імперією Української козацької держави з 1797 р. Холми – волосний центр Сосницького повіту Чернігівської губернії. У другій половині ХІХ ст. тут діяла земська школа, лікарня, цукрозавод статського радника Ярошевицького, винокурня, ливарня, каретна фабрика, дві ярмарками. До Холминської волості відносилися хутори Количев Холм, Лісопильня, Мале Кошарище, Роєво, Радченка (у Жуклянському лісі), Рудяков, Сергіївський, Славин(ур. Славин), Хворости, Чорний Ріг, Шурша, Щедрин. Під час Української революції 1917– 1921 рр. тут діяли повстанці Сенина. В радянськічаси Холми стали райцентром. 

Під час ІІ Світової війни Холми – один із центрів радянського партизанського руху. Тут діяли загони О.Федорова, М.Попудренка, Я.Мельника. У післявоєнний період тут працювали спиртзавод, цегальний завод, вітряні водокачки, автомйстерня. У 1962 р. засновано лісгосп. 1958 р. Холми віднесені до категорії селище міського типу. Тоді ж воно досягає максимуму чисельності мешканців – 4222. 30 листопада 1960 р. Холминський район ліквідовано. Селище приєднали спочатку до Семенівського, з 1968 року  до Сосницького, а з 1969 року  до Корюківського районів. 2017 р. утворена Холминська об`єднана територіальна громада.

 

Населення громади

          У 2017 р. в складі нової громади об`єдналися:

Назва населеного пункту

Назва ради, якій підпорядковувався населений пункт до об‘єднання

Кількість населення, осіб

Відстань до адмін. центру громади, км

1

селище Холми

Холминська селищна рада

2930

0

1

село Радомка

Радомська сільська рада

393

17

2

село Козилівка

Козилівська сільська рада

874

10

3

село Камка

Камківська сільська рада

144

4

4

село Жукля

Жуклянська сільська рада

332

10

5

село Кучугури

Холминська селищна рада

2

10,6

6

село Олешня

Холминська селищна рада

24

6

7

село Ченчики

Холминська селищна рада

8

5,8

8

село Березова Роща

Радомська сільська рада

1

16

9

село Бобрик

Козилівська сільська рада

93

15

10

село Борок

Козилівська сільська рада

37

12

11

село Дачне

Козилівська сільська рада

177

12,5

12

село Довжик

Козилівська сільська рада

1

11

13

село Тихонівське

Козилівська сільська рада

32

11,5

14

село Уріччя

Козилівська сільська рада

2

4

        

         Отже, на території громади є лише один значний населений пункт – селище Холми, мешканці якого домінують у складі громади. Село Козилівка, що посідає друге місце за чисельністю населення, менше від адміністративного центру втричі. Третє та четверте місце за чисельністю населення посідає села Радомка та Жукля – вони менше адмінцентру в 7,5 та у 8,8 рази відповідно. Лише в шести населених пунктах громади (менше половини) чисельність мешканців перевищує 100, а  в одному (Бобрик) вона близька до зазначеної величини. Чотирьох наслених пунктів з чисельністю населення 1 – 2 особи фактично немає (Кучугури, Березова Роща, Довжик, Уріччя). На межі – село Ченчики. Під загрозою – Олешня, Борок, Тихонівське. Природний приріст населення на теренах Холминської громади є негативним понад двадцять років. Значний негативний вплив на чисельність мешканців справила свого часу аварія на ЧАЕС – деякі місцевості нинішньої громади були вражені радіоактивними опадами. У результаті колись привабливі для життя місця перестали бути такими. Наслідки наступної соціально-економічної кризи посилили негативні впливи на демографію.

Окремих даних за територіальну громаду немає, але в межах району кожного року природнє зменшення населення коливалося від 10 % до 18 %. За умови  утримання такої тенденції вже за 5 – 10 років найменшісела громади припинять своє існування, що має бути враховано під час здійснення інфраструктурних проєктів.

         Загалом соціально-вікові дані в Холминській громаді виглядають так:

 

РАЗОМ по всій ОТГ

Адміністративний центр ОТГ

Гендерна структура населення

1

Разом

5015

2969

2

Чоловіків

2162

1405

3

Жінок

2853

1525

Віковий розподіл

4

0 – 18, в т.ч.:

880

484

Діти дошкільного віку

138

75

Діти шкільного віку

469

291

5

19 – 35

989

704

6

35 – 59

859

468

7

60 та старші

2071

556

Економічні фактори

8

Кількість безробітних (офіційно зареєстровані)

79

59

Уразливі групи

9

ВПО/Біженці

29

13

Інваліди

81

73

Пенсіонери

2071

556

Ветерани (в т.ч. АТО)

61

51

 

         Тобто, жінок більше (57 %), ніж чоловіків (43 %), що відображає деструктивні процеси в демографії. Розрив доволі загрозливий та становить 14 %. Так само тривожним є показникчисельності дітей – 18 % від населення громади. Для Чернігівщини він не найгірший, однак означає, що чисельність населення громади в осяжний період скорочуватиметься й надалі.

         Крім того, вже тепер чисельність працездатного населення дещо менша, ніж непрацездатного. Діти та пенсіонери разом становлять 59 % населення громади. Щоправда, 58% – чисельність населення від 19 до 59 років включно. Тобто, частина пенсіонерів – не за віком, а іншими критеріями й продовжує працювати. В цілому, якщо найближчим часом тенденція не поліпшиться, соціальне навантаження на бюджет громади зростатиме й потребуватиме чим далі більшої уваги.

         Молоді до 35 років у структурі населення 20%, при цьому дітей – 16% (тобто чисельність молоді скорочуватиметься). Поки що в структурі населення  переважає середній вік – 38%, але за наявних тенденцій його відсоток поступово зменшуватиметься на користь старшого (за 59 років). Щоправда, на даний час в громаді є доволі значний трудовий ресурс, який може бути задіяний для її розвитку.

Особливість громади – високий відсоток людей з особливими потребами – біля 1,6%, що посилює необхідність задоволення їхніх інтересів.

В громаді мононаціональний склад населення. Українці становлять понад 99% мешканців. За віросповіданням – православні, переважна більшість приходів належить УПЦ, що є частиною РПЦ. Втім найзнаменитіша та найбільша на теренах громади Покровська церква у с. Жукля належить до Православної церкви України.  

Інформація про громади-сусіди

Основні громади-сусіди(конкуренти) Холминської ОТГ станом на час розробки Стратегії є:

Показники

Рік, за який є дані

Громада Холминська ОТГ

Громада -конкурент Сосницька ОТГ

Громада-конкурент Семенівська ОТГ

Громада -конкурент Корюківська ОТГ

Територія, км2

323,99

300,41

1004,1

606,952

Населення

5015

10644

13533

17626

Зайняте населення

4013

2337

7444

55,6% /9817

Зареєстровані безробітні

79

322

162

467

Середня заробітна плата

5000

5507

5200

5900

Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму)

% лісистості – один із найбільших в Україні,  працює ДП «Холминське лісове лісгосподарство» та ДП «Холминський спиртовий завод»

Літературно-меморіальний музей О.П.Довженка, ПрАТ «Еліта» - виробник жіночої спідньої білизни з 1926 року, унікальні природні рекреації

Значні лісові ресурси. Немає агрохолдингів – господарство ведуть малі та середні фермери.

Громада має кордон з Росією.

Адміністративна сфера,

ПрАТ «Слов’янські шпалери - КФТП»,

Значні лісові ресурси

 

У зазначені ОТГ вже створені. Холминська серед них – найменша за чисельністю населення та передостання за територією. Завершення формування території громади(відповідно до Перспективного плану) дозволить, в принципі, наблизитися до показників щодо параметрів населення з Сосницькою громадою, але не Семенівською і тим паче Корюківською громадами. Втім Сосницька громада має також збільшитися, тобто після завершення об`єднання найменшою буде Холминська територіальна громада.

Корюківська громада залишатиметься потужнішою економічно та за чисельністю населення, а Семенівська – найбільшою за площею. Холминська громада перебуватиме під їхнім економічним впливом.

Крім того, у Холминській громаді – найменша серед трьох громад-конкурентів середня зарплата. Приєднання сільських громад її явно не збільшить, отже Холми залишатимуться найуразливішими щодо відтоку робочої сили навіть до  громад-сусідів. До того ж на тепер вона відрізняється найменшим відсотком рівня зайнятості, відповідно найбільшим – щодо прихованого безробіття та розвитку заробітчанства за межами громади.

Стосовно промислового розвитку – Холминська громада здатна конкурувати з Сосницькою та Семенівською громадами за рахунок, насамперед, наявності ДП «Холминське лісове господарство» та ДП «Холминський спиртовий завод». Однак вплив останнього надто значний, що становить потенційну загрозу в разі збоїв у роботі. Та навіть з врахуванням лісгоспу промислові потужності Холмів явно відстають від різноманіття підприємств Корюківки, насамперед від потужностей ПрАТ «Слов`янські шпалери». А також від рівня її сфери сервісу. Залежності від Корюківки сприяє розташування тут найближчої залізничної станції.

Усі громади-конкуренти мають схожі природні ресурси – однаково бідні землі, численні малі річки та просторі ліси українського Полісся. Тут у Холмів є перевага стосовно Корюківки та Семенівки – 29 штучних ставків. Щодо інших складових – вони дуже схожі. Це хороша основа для розвитку міжмуніципального співробітництва територіальних громад, адже більшість проблем та умов їх розв`язання – спільні, зокрема, у сфері розвитку туризму та рекреації.

Інша спільна проблема – близькість до кордонів із Росією, що відлякує потенційних інвесторів й вимагає додаткових(краще – спільних) зусиль для їх залучення.

 

Просторове планування

         Нові схеми планування територій на місцевому рівні в Холминській громаді фактично відсутні. Сільські населені пункти мають генеральні плани 60-тих років минулого століття, що безнадійно застарілі. А це в свою чергу майже унеможливлює нове будівництво на їх теренах та вимагає розробки нових генеральних планів із зонінгом.

Генеральний план та план зонування (зонінг) селища Холми розроблено у 2018 році (ПП фірма «Майстерня архітектора Травки В. А.», м. Чернігів). На тепер необхідно виготовити генеральні плани сіл, що входять до складу обєднаної територіальної громади, насамперед, найбільших: Козилівка, Жукля, Камка та Радомка. Це дасть можливість визначити функціональне призначення території та формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки й благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища інших сіл, які входять до складу громади.

         Просторове планування в Холминській громаді нині здійснювати недоцільно, адже формування території не завершено. Очікується, що це питання постане на порядок денний після 2020 р.

 

Кліматичні умови та рельєф

Холминська громада розташована в зоні помірно-континентального клімату  з достатньою зволоженістю. Це західна частини Східно-Європейської території, природно-географічного краю Полісся. Переважають західні й північно-західні вітри з Атлантики. Протягом року випадає значна кількість опадів. Найбільше опадів спостерігається в серпні (у середньому – 71 мм). Найменше опадів у лютому – у середньому 24 мм. Середньорічний обсяг – 553 мм на рік, у тому числі в теплий період — 439 мм. Взимку грунти промерзають на глибину від 0,90 м до 1,0 м. Відносна вологість повітря буває максимальною взимку й восени та складає 84 – 89%. Середньорічний напрямок вітру – південно-східний.

Середньорічна температура повітря +6,1°С. Середня температура повітря липня становить + 19,2 °С, січня – 6,9°С. Зими – доволі довгі, але м`які, з відлигами. Висота снігового покриву – 23 – 25 см. Максимальна температура влітку досягає +37 °С, мінімальна взимку – 35°С. Період із температурою понад +10°С становить 155 днів. Водночас на рік припадає приблизно 128 днів, коли температура опускається нижче 0°С. 

Спостерігається тенденція до збільшення кількості опадів протягом року та підвищення температури. Це дозволяє розширити перелік сільськогосподарських культур, що вирощуються за рахунок притаманних більш південним регіонам України.

За характером рельєфу територія в основному рівнинна. Найвищі відмітки спостерігаються в центральній частині і складають 162–164 м. На півдні та південному сході спостерігається пониження до 150–152 м.

 

Структура земель громади

Земля – основний засіб виробництва на теренах Холминської громади. Інформація з її використання за старостинськими округами виглядає так:

Назва суб’єкта господарювання

Категорія земель

Обсяг, га

Жуклянський старостинський округ

ФОП«Ковпинець Ф.Ф.»

рілля

113,07

Ф/г «Щедрі поля»

рілля

50,93

Ф/г «Промінь Агро М»

рілля

216,71

Ф/г «Полісся Агро»

рілля

54,28

Камківський старостинський округ

ПСП «Червоний маяк»

Рілля

невитребувані паї(3%)

121,68

            116,80           

ФОП Чепурний Ю.В.

               рілля

140

ТОВ «Північ-Південь»

рілля

72,08

Козилівський старостинський округ

ТОВ «Агрофірма «Чорний Ріг»

рілля

167,64

ПСП «Червоний Маяк»

рілля

невитребувані паї (3%)

845,94

782,19

Центральна садиба Холми

ПСП «Червоний маяк»

рілля

невитребувані паї (3%)

845,94

782,19

Радомський старостинський округ

ПСП «Дружба»

рілля

1771,23

Ф/г Марахонько

рілля

166,81

 

На території Холминської громади існує одне сільгосппідприємство,
що відноситься до агрхолдингів. Це ЛТД «Урожай», до структури якого належить зазначене у таблиці ПСП «Червоний маяк». Співмірні з ними площі обробляє також ПСП «Дружба», але воно працює лише на території Радомського старостинського округу. Поруч із ними діють кілька середніх фермерських господарств, але сукупний обсяг ріллі, що обробляється ними, досягає хіба що половину від зазначенного вище найбільшого на теренах громади сільгосппідприємства. Тож в цілому домінує все ж таки ПСП «Червоний маяк», що ускладню розвиток конкуренції між товаровиробниками.

Грунтоутворюючими породами землі є: ліс, лісовидні суглинки, воднольодовикові відклади глинистих пісків і супісків. Типи грунтів: дерново-підзолистий супіщаний грунт, дерново-підзолисті глеюваті зв’язно-піщаний грунт, дерново-підзолисті глейовий звязно-піщаний грунт, дерново-підзолистий глейовий супіщаний грунт, дерново-підзолистий сильно глейовий супіщаний грунт, дерново глибикі глейові легкосуглинкові грунти.

Попри відносно низьку бальність землі останніми роками інтерес до неї зростає – землі на півдні області фактично всі розпахані, тож тепер настала черга для півночі. Сучасні аграрні технології дозволяють і тут знімати хороші врожаї, щоправда, з дещо більшою собівартістю продукції. Але з огляду експортної зорієнтованості  великих господарств принципового значення для них ця різниця не має. Тож колись покинуті землі тепер знову повертаються до сільськогосподарського виробництва.

Тобто, крім зернових культур, на теренах громади сприятливі умови для вирощування городини, технічних культур, також садів, кустарників. Можна  вирощувати городину або без поливу, або з дуже поміркованим його застосуванням, що здешевлює відповідну продукцію.

Є також значні площі для  випасу худоби, що потрібно для розвитку тваринництва.

В цілому, потенційно на теренах громади може розвинутися диверсифіковане, сучасне, стійке до примх погоди сільське господарство.

 

Лісові, водні ресурси та природні копалини

Значні площі територіальної громади займають ліси –біля 60 %. Це унікальне явище для Чернігівської області, для якої аналогічний показник становить 23%. А для України в  цілому – 4%. Тобто домінуючі лісові простори – те, що робить Холминську громаду унікальним явищем.

Ліси, переважно, мішані, субори. Є бори, світло-хвойні ліси, сугрудки, листяні ліси. Переважають гінкі кучеряві сосни, але поширені також берези, осики, клени, вільхи, тополі, дуб, акація, верба.

 Веде лісове господарство та надає пов`язані з ним послуги ДП «Холминський лісгосп». На час розробки Стратегії громада фактично не мала важелів впливу на використання цього ресурсу та контроль над ним, адже ним монопольно розпоряджається держава та, частково, комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради. Однак у разі внесення змін до  Лісового кодексу України та визнання за територіальними громадами права власності на частину лісів ситуація зміниться, що вимагатиме створення нової системи управління зазначеним ресурсом.

Окрасою Холминської громади є невелика, але дуже мальовнича річка Убідь – правобережна притока Десни. Вона бере початок в Новгород-Сіверському районі, протікає теренами Корюківської та Менської громад.

За даними інвентаризаційних відомостей державного агенства водних ресурсів Корюківського міжрайонного управління водного господарства на території Холминської обєднаної територіальної громади налічується 28 штучних водних обєктів (ставків), в тому числі три технологічні водойми, що знаходяться в користуванні ДП «Укрриба». Така кількість є унікальною та, фактично,є прихованим ресурсом громади. Однак, як і у випадку лісів, поки що задіяти його дуже складно – цього разу через монополії держави на природні водойми та неврегульованість питання власності штучних водойм – ставків. Навіть часткова їх передача до власності громади дозволить зайнятися їхньою санацією на місцевому рівні та створити привабливі умови для відпочинку.

Велика кількість лісів, чисте довкілля створюють сприятливі умови для розвитку рекреації, що посилюються наявністю значних, комфортних та доволі безпечних для людини водних ресурсів.

Природних копалин загальнонаціонального значення на теренех громади немає. Однак є місцеві – залягають нерудні корисні копалини. За своїм походженням вони поділяються на уламкові нецементовані (пісок), уламкові землистої будови (глини, суглинки, леси), органогенні (вапняки, торф). Потенційно вони можуть становити інтерес для промислової розробки – в разі зняття державою обмеження для органів місцевого самоврядування відповідного видобутку на глибину не більше двох метрів та виключно для власних потреб.

 

Стан навколишнього природного середовища

Селище міського типу Холми Корюківського району Чернігівської області розташовано в північно-західній частині Корюківського району, у зоні українського Полісся, на березі річки Убідь, в межах моренного лесового лівобережжя Дніпра і являє хвилясту рівнину, розділену річковими долинами.

Територія населеного пункту має досить різноманітний і багатий рослинний покрив. Селище Холми майже з усіх сторін оточене мішаними лісами (сосна, береза, дуб, осика, вільха). На вулицях селища та сіл громади ростуть такі дерева як тополь, біла акація, клен. З основних видів тварин присутні їжак, кріт, землерійка, миша, дятел, сова, горобець, жайворонок, земноводні рептилії. У лісах водяться вовки, лисиці, кабани, лосі, олені, зайці.

Однією з найбільших цінностей громади, є стан її природного середовища та наявність природи в житті людини, що належним чином цінують мешканці громади та її відвідувачі. Збереження чистоти довкілля – одна з основних умов конкурентоздатності, отже – розвитку території як завдання Холминської селищної ради. А це передбачає збереження якості повітря, води, харчових продуктів, благоустрій території, енергозбереження, забезпечення необхідних житлово-комунальних послуг, включно зі збором та утилізацією побутового сміття.

У Холминській громаді впроваджуються низка заходів, щоформують екологічну безпеку на її теренах.Так, згідно з «Реєстру місць видалення відходів Чернігівської області» на її теренах діє чотири паспортизованих звалищ ТВП. Загальна площа полігонів становитиме 4,5 га, з них в тому числі:

  • 2тв с. Жукля, площею 0,5 га;
  • 8 тв с.Камка, площею 0,5 га;
  • 64 тв с. Козилівка, площею 2 га;
  • 200тв смт. Холми, площею 1,5 га.

Панно, що претендує на звання найбільшого в країні (з кришечок) У громаді запроваджується роздільний збір відходів. Збиранням і транспортуванням ТПВ займаються КП «Добробуд». Втім, утилізації та переробки немає, лише розміщення на полігонах. Потенційну небезпеку також становить відсутність пункту з прийому небезпечних побутових відходів. Налагодження утилізації та переробки можливе в разі реалізації відповідного проєкту міжмуніципального співробітництва – разом із громадами-сусідами.Також здійснюється санітарна очистка населених пунктів, що входять до громади, благоустрій території.

 Загалом екологічний стан на теренх громади добрий – немає крупних забруднювачів навколишнього середовища та небезпечних речовин. Натомість багато місцевостей, що привертають увагу своїми природними умовами. Тут розташовані гідрологічні заказники місцевого значення: «Жукляно-Кістерська дача» (3554 га), «Жуклянський» (99 га) та «Лубня» (403 га), розташований в селах Радомка та Стара Гутка Семенівського району.

На території громади немає великих забруднювачів довкілля. Відповідно не зафіксовано небезпечних відходів І – ІІІ класів. Обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря вигладає так:

Регіони

2016

2017

2018

 

Стаціонарні джерела

 

Громада

0,160

0,175

0,197

 

Район

0,160

0,175

0,197

 

Пересувні джерела

 

Громада (якщо є дані)

-

-

-

 

Район

-

-

-

 

     

Стаціонарні – тобто    працюючі підприємства. Їх небагато, тож вплив спостерігається відносно незначний. За одним, але дуже серйозним виключенням – діяльність ДП «Холминський спиртовий завод». Він має звичку скидати відходи свого виробництва в річку, вода з якою потім потрапляє до ставків. Попри органічний характер відходів та відносну їх нешкідливість для людини такого роду виробнича діяльність псує якість води та вкрай негативно впливає на якість повітря – стоїть сморід, що здатен відлякати будь-кого з потенційних відпочивальників.

В навколишніх лісах такі головні проблеми: короїд, що знищує дерева, одинична та організована незаконна вирубка та браконьєри.

Крім того, на території громади відбувається традиційне для України весняне та осіннє спалювання листя, трави, соломи та інших органічних решток. Це не тільки значно забруднює повітря, а також знищує важливе різноманіття комах у верхніх шарах ґрунту, та унеможливлює використання органіки для підвищення родючості землі.

 

Економіка

         Основа економіки громади – сільське господарство. У ньому переважає рослинництво – вирощуються зернові, соняшник, кукурудза, рапс. Це сфера діяльності переважно середніх сільгосппідприємств (за відсутності великих).

         Крупнотоварним тваринництвом займається лише ПСП «Червоний маяк» – йдеться про комплекс на 1500 голів великої рогатої худоби, бригада № 1 на 150 голів свиней та бригада № 2 на 500 голів великої рогатої худоби.

         Одночасно діють менші фермерські господарства та приватні садиби, що не оформлені як платники податків. Однак їхнє майбутнє під загрозою – після запровадженя вимог щодо безпеки та якості харчових продуктів такого роду виробляти продукцію хіба що для власного споживання, а не для продажу. Хіба що їм все ж таки вдасться створити власні об`єднання, та за їх допомогою модернізувати власне господарство, придбавши нове обладнання та запровадивши у себе сучасні аграрні технології.

Найбільший внесок у наповнення бюджету громади роблять ПСП «Червоний Маяк» та ПСП «Дружба». Водночас надходження від них – це переважно орендна плата з юридичних осіб за землю, а не ПДФО. Легально найманих працівників мало – сільгосппідприємства фактично відсутні в переліку найбільших працедавців на теренах громади, що свідчить про те, що потенціал цієї галузі у своренні робочих місць, а відтак і внесок до соціально-економічного розвитку громади штучно занижений.

         Серед несільськогосподарських підприємств найбільший обсяг ПДФО сплачують ДП «Холминське лісове господарство» та ДП «Холминський спиртовий завод». Отже, попри аграрну спрямованість територіальниї громади, підприємства промисловості та лісової галузі, а не сільського господарства– найбільші легальні працедавці на теренах громади у виробничій сфері. Більше того, лісництво явно домінує – тобто Холминська громада дуже близька до визначення монофункціональної (такого, де спеціалізацію праці економічно активного населення визначають підприємства здебільшого однієї – двох профілюючих галузей економіки). Фактично, за їх рахунок утримується бюджетна сфера. Така ситуація містить приховану загрозу – будь які збої на ключових підприємствах дуже відчутно відображаються на  спроможності надавати послуги, утримувати інфраструктуру, не кажучи вже про розвиток. Отже, економіка громади потребує диверсифікації.

Ще одним закладом, що дає суттєвий обсяг ПДФО до селищного бюджету, належить до бюджетної сфери –«Орлівський психоневрологічний інтернат». Втім позитивним в Холминській громаді є те, що більшість податків надходить все ж таки від виробничої сфери, а не від бюджетних установ та закладів.

На теренах громади працює одна бензозаправка та одна газозаправка, діє кілька загальноукраїнських та обласних підприємств, що частково сплачують податки до її бюджету. Але  податкові надходження заправок до бюджету громади мізерні. Подібна ситуація у будівництві – попри очевидні ресурси, що там задіяні, та роботи, що виконуються, помітні обсяги податків надходять лише від «Укрсівербуду».

В цілому найбільшими платниками податків (різних видів) на теренах громади є:

Підприємство / організація / суб’єкт діяльності

Кількість працівників

Сплачено ПДФО

Сплачено ПДФО

993484

ДП «Холминське лісове господарство»

323

5462146,74

3189908

Орлівський психоневрологічний інтернат

-

1270742,00

375314

ДП «Холминський спиртовий завод»

150

885824,18

30904409

ПСП «Червоний маяк»

20

389486,89

21395936

ПП «Світанок»

-

136813,61

30875551

ПСП «Дружба»

-

62750,77

2471406900

ПП «Чеботарь В. О.»

-

57310,05

21394227

ТОВ «Астра»

4

53888,66

2345209517

СПД «Чеботарь В.І.»

-

33652,42

Акциз

993484

ДП «Холминське лісове господарство»

323

13980,89

Плата за землю

Земельний податок з юридичних осіб

993484

ДП «Холминське лісове господарство»

323

155639,91

375314

ДП «Холминський спиртовий завод»

150

121514,46

21395936

ПП «Світанок»

-

14012,86

Податок на нерухомість

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості

21395936

ПП «Світанок»

-

24216,96

30904409

ПСП «Червоний маяк»

20

3638,03

993484

ДП «Холминське лісове господарство»

323

3327,84

         

 

Найбільші офіційні працедавці:

Підприємство / організація / суб’єкт діяльності

Основна галузь діяльності

Кількість працівників

ДП «Холминське лісове господарство»

02.10Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві

323

ДП «Холминський спиртовий завод»

11.01Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв

150

Крім того, у громаді зареєстровано та діє біля 100 фізичних осіб-підприємців у різних сферах економіки, але переважно–послуг. Поза тенденцією до деякого зменшення їхньої чисельності(наймовірніше, через зміни до українського законодавства, що вимагає обов`язково сплачувати єдиний соціальний внесок) обсяги надходжень від них помітно зростають. Тобто працюючий малий бізнес розвивається.

Більшість мешканців громади здійснюючи економічну діяльність на засадах самозайнятості, але без реєстрації юридичної особи. Основні культури, що ворищуються ними, є картопля та інша городина, частково – садівництво (яблука). Частина мешканців надає послуги своїм землякам. Ймовірно, вони потребують допомоги та сприяння в цьому зі сторони місцевої влади у вигляді консультативно-дорадчого супроводу. Один із можливих варіантів – організація його при ЦНАПі. Планується, що він розпочне свою діяльність у 2020 році. Тоді стане можливим надавати послуги з реєстрації ФОПів та допомагати їньому розвитку. А поки що в економіці громади значні суми не оподатковуються.

         Фінансова інфраструктура на теренах громади розвинута слабо.

         Встановлено та працює два банкомати, причому обидва – в Холмах:

№ п/п

Назва банківської установи

Кількість банкоматів

в т.ч. адреси банкоматів

1.

«Приватбанк»

1

Холми, вул. Михайлівська, 3

2.

«Ощадбанк»

1

Холми, вул. Центральна, 84

 

У сільській місцевості немає жодного банкомату. Щоправда, в деяких підприємствах сфери сервісу можна розплатитися за допомогою картки. Частково такий стан справ обумовлений браком поширення швидкісного Інтернету, але найбільше – малою чисельністю потенційних клієнтів.

 

Туристична інфраструктура та можливості

         На тепер можна говорити хіба що про нереалізовані туристичні потенціали, ніж туризм як галузь економіки громади. У селищі діяв Холминський краєзнавчий музей, що знаходився в районній комунальній власністі.

         У центрі Холмів в 2009 р. виявлено об’єкт археологічної спадщини –поселення «Холми-І». Але крім пам`ятної таблички навряд чи щось вказує про величне минуле. Недалеко від цього місця – центр селища Холми, відносно незначна реконструкція якого здатна надати йому привабливого урбаністичного вигляду. До того ж в селищі збереглися будинки зі специфічною колоритною різьбою по дереву, що здатні додати йому колориту та привабливості.

На території громади розташована пам`ятка архітектури національного значення – Покровська церква у с. Жукля (1911 р.). Попри свою красу як туристичний об`єкт вона не функціонує.

         У Холминській ОТГ є 28 штучних ставків та річка Убідь, що можуть (за умови чищення та створення комфортних умов відпочинку) привертати увагу відпочивальників. Недалеко – природні заказники місцевого значення, що дає можливість розвивати екотуризм.

Холминська громада має відносно гарне сполучення з Черніговим (менше двох годин на машині) та межує з Корюківською, Сновською, Сосницькою та Семенівською об’єднаними територіальними громадами, відносно недалеко розташовані Батурин, Короп та Новгород-Сіверський. Усі зазначені місцевості відоми своїми туристичними принадами. Однак кожна окремо навряд чи здатна затримати туриста більше, ніж на день. Холминська громада потенційно може стати частиною такого кола на українській півночі. Ще одна умова успішного розвитку цієї сфери – кластеризація послуг, формування для майбутнього споживача вже готового пакету та його просування разом із брендом громади, який ще необхідно створити та розрекламувати.

 

Дороги та транспорт

Територія Холминської територіальної громади має досить розвинуту мережу доріг загального користування.

Зовнішній зв'язок з районним центром, містом Корюківкою, здійснюється регіональною дорогою Р-83 «Славутич – Любеч – Ріпки – /М-01/ – Городня – /Н-28/ – Сновськ – Корюківка – Семенівка – Костобобрів – Чайкине – /Н-27/», з підїздами до с. Бреч (відомий розважально-туристичний центр) та селища Березне. На початку 2019 року змінився статус вищезазначеної дороги – з територіального значення на регіональне. Це посилює її значення та пріоритетність, що має позитивно вплинути на черговість здійснення капітального ремонту (загальна протяжність траси – 302,7 км). Дорога має дві смуги руху, проходить через західну околицю селища Холми. Інтенсивність руху транспортних засобів складає близько 1150 авто на добу.

 

Зовнішнє сполучення мешканців населених пункту забезпечує також територіальна автодорога державного значення Т-25-19 «Холми–Авдіївка–Оболоння», яка відноситься до IV технічної категорії. Вона також має дві смуги руху, проходить через селище Холми та співпадає з його вулицею Центральна. Інтенсивність руху транспортних засобів тут незначна – близько 230 авто на добу.

Також проходить обласна автодорога місцевого значення О250903 «Холми-Білошицька Слобода». Відноситься вона до IV технічної категорії, проходить через селище Холми та співпадає з вулицею Сільська. До межі Холмів  підходить також обласна дорога місцевого значення О250907 «Холми–Козилівка», що забезпечує сполучення з зазначеним населеним пунктом.

Протяжність доріг із твердим покриттям, що проходять територією громади, становить 199,5 км. Структура відображена в таблиці:

Індекс дороги

Найменування автодороги загального користування

Приблизна протяжність, км

  1.  

Регіональні автодороги

 

Р-83

Славутич – Любеч – Ріпки – /М-01/ – Городня – /Н-28/ – Сновськ – Корюківка – Семенівка – Костобобрів – Чайкине – /Н-27/

267,2

2.

Територіальні автодороги

 

Т-25-19

Холми – Авдіївка – Оболоння

36,9

  1.  

Обласні автодороги

 

О-250903

Холми – Білошицька Слобода

20,1

О-250907

Холми – Козилівка

10,2

О-250909

Жукля – Рейментарівка – Савинки

20,4

О-251702

Погорільці – Радомка – Чорний Ріг

11,4

  1.  

Разом

97,8

  1.  

Районні автодороги

 

С250903

Козилівка – Бобрик

5,2

С250912

Козилівка – Дачне

3,4

С250924

Козилівка – Борок

2,1

6.

Разом

10,7

7.

Сільські дороги

 

8.

Холми – Радомка

8,9

9.

Холми - Камка

7,1

10.

Холми – Ченчики

4,5

11.

Радомка – Березова Роща

2,0

12.

Козилівка – Довжик

4,2

13.

Холми – Уріччя

7,9

14.

Холми – Борок

5,5

15.

Разом

40,1

16.

ВСЬОГО

452,7

 

         Найбільша дорога – автошлях регіонального значення Р 83Славутич Любеч Ріпки /М-01/ Городня /Н-28/ Сновськ Корюківка Семенівка Костобобрів Чайкине /Н-27/. Дорога підтримується у задовільному стані, що дозволяє автомобілям розвивати швидкість до 100 км на годину. Водночас через особливості місцевих грунтів та порушення перевізниками допустимої для неї вантажності потребує постійних ремонтів. Інтенсивність руху на цій дорозі, потік вантажів значно зменшилися після початку російської агресії проти України. Відповідно Холми, фактично, втратили переваги транзитного центру.

         Стан інших доріг (обласних, районних, сільських) не є катастрофічним, але викликає постійні нарікання мешканців громади та її гостей. Фактично він є таким, що ускладнює сполучення між населеними пунктами громади, збільшуючи час, необхідний для надання різноманітних послу та комунікації громадян.

         На час розробки Стратегії сполучення між населеними пунктами громади було таким:

Маршрут

Відстань, км

Час у дорозі

Примітки

Холми – Чернігів

116

2 год. 20 хв

1.

Холми – Корюківка

30,8

39 хв

1.

Холми – Козилівка

10,2

20 хв

3.

Холми – Камка

7,1

15 хв

9.

Холми – Радомка

8,9

23 хв

8.

Холми – Жукля

8,9

17 хв

2.

Холми – Кучугури

10,6

16 хв

1.

Холми – Олешня

7,5

12 хв

1.

Холми – Ченчики

5,8

14 хв

10.

Холми – Березова Роща

15,4

24 хв

8., 11.

Холми – Бобрик

13,7

29 хв

3., 5.

Холми – Борок

5,5

19 хв

Найкоротшим шляхом

Холми – Дачне

14,7

34 хв

3., 5.

Холми – Довжик

6,3

15 хв

12.

Холми – Тихонівське

15,2

33 хв

3., 5.

Холми – Уріччя

7,9

21 хв

13.

 

Проблема Холминської громади – сполучення з Радомським старостинським округом. Найкоротший шлях до нього – польовою та лісною дорогою, або ж необхідно їхати через с. Чорний Ріг Семенівського району. Найкоротше сполучення з Козилівським старостинським округом йде через с. Борок так само лісовою та польовою дорогами. Але тепер цей шлях не використовується через руйнацію мосту через річку Кістер Казиріха. Вирішенням цієї проблеми може стати спорудження нового мосту, який би відігравав важливу роль для комунікації між селищем Холмами та Козилівським старостинським округом.

Автобусне сполучення на території громади здійснюють перевізники з міста Семенівка, села Машево та села Козилівка через селище Холми в напрямку Чернігова та в зворотньому напрямку. Діючі автобусні маршрути зорієнтовані на обласний центр, однак вони не враховують інтереси старостинських округів громади та їх населених пунктів. У результаті мешканці Холмів мають відносно добре транспортне сполучення, а старостинських округів – ні. Звідси – нарікання на роботу громадського транспорту (тобто, його відсутність). Погіршує рівень обслуговування й закриття Холминської автостанції.

 

Адміністративні послуги

         Управління громадою здійснють селищний голова та рада. На час створення стратегії штатний розпис апарату Холминської селищної ради нараховував 32,5 одиниці (включно з технічними працівниками). Селищна рада розпочала процес  створення власного Центру надання адміністративних послуг як постійно діючого робочого органу при виконкомі. На початку своєї роботи він планує надавати біля 100 адміністративних послуг. Серед них на першому етапі не буде послуг для бізнесу. Наступне розширення передбачає включення до переліку такої категорії. Крім того, кількість послуг, що надаються збільшуватиметься за рахунок залучення до роботи ЦНАПу територіальними органами центральних органів влади.

         Водночас на найближче майбутнє громада має враховувати, що формування нового районного устрою суттєво змінить нинішню конфігурацію органів державної влади, отже вимагатиме від місцевого самоврядування додаткових зусиль стосовно адміністрування території.

 

Комунальні послуги,

житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

На теренах Холминської громади панує садибний тип забудови – 99%. Це помітно впливає на стан підключення до основних різновидів комунальної інфраструктури. У Холминській громаді майже відсутнє централізоване теплопостачання, що в нинішній ситуації виглядає як перевага. Водночас діє дуже незначний відсоток водовідведення. Це створює додаткові проблеми для забезпечення належного санітарного стану на теренах громади. Для каналізування житлових та громадських будівель використовуються вигріби. Для каналізування виробничих підприємств використовуються локальні очисні споруди.

На теперішній час в межах смт Холми водопровідна мережа відсутня. Джерелом водопостачання для населення є шахтні колодязі. Джерелом водопостачання підприємств є водопровідні свердловини. Для забезпечення населених пунктів водою необхідно провести роботи з визначення даних щодо запасів підземних вод із залученням  відповідних спеціалізованих закладів та організацій.

Високі показники забезпечення помешкань газопостачанням, газопровід розведений територією Холмів. Однак навіть мешканці селища не охоплені  стовідсотково цими благами цивілізації.

Теплопостачання житлово-комунального сектору забезпечується через децентралізовану систему автономними джерелами тепла. Промислові підприємства мають власні теплові установки або котельні.

Комунальні послуги на теренах громади надає виключно комунальне підприємство – «Добробуд».

 

Зв`язок

Нині на території громади абонентами фіксованого телефонного звязку є приватні домогосподарства та обєкти інфраструктури. На території селища розташована автоматична телефонна станція(АТС) на 1000 номерів, яка знаходиться в існуючій будівлі відділення звязку.

Крім послуг фіксованого телефонного звязку, мешканці телефонізованих домогосподарств та персонал телефонізованих підприємств також мають змогу користуватися супутніми йому телекомунікаційними послугами – доступ до мережі Інтернет, тощо. У вищезгаданій АТС встановлене комутаційне обладнання для доступу до мережі Інтернет ємністю до 400 портів.

Територія громади знаходиться у зоні покриття базових станцій національних операторів мобільного зв’язку, що дозволяє користуватись на вказаній території також і мобільним телефонним зв’язком та супутніми йому послугами. 

Якість зв`язку для більшості мешканців громади добра. В цілому 90% її території охоплено Інтернетом, але швидкість різна – від 0,1 до 15 Мбіт/с. Проблемним є забезпеченням швидкісним Інтернетом старостинських округів.Це нагальне питання, без розв`язання якого в громаді неможливо запровадити електронне врядування, зокрема – електронний документообіг. Тобто воно впливає на якість адміністративних послуг, що надаються та є першочерговим.

Нещодавно в Холмах було відкрито відділення «Нової пошти». Усі відділення «Укрпошти», крім Холминського, за реформою цього державного підприємства підлягали закриттю, діють пересувні поштові відділення.

 

Гуманітарна та соціальна сфери

         Мережа закладів гуманітарної та соціальної сфер виглядає так:

школи

І, I-II,I-ІІІ ступенів

дит садки

заклади позашкільної освіти

Культури

фізичної культури

ФАПи

амбулаторії, поліклініки

лікарні

пунктів постійного базування станції

2

2

1

5

1

3

1

-

-

 

         На території громади діяють усі типи бюджетних установ та закладів, необхідних для забезпечення мінімально-необхідного комплексу гуманітарних та соціальних послуг: до-, поза- та шкільної освіти, фізичної культури, станції швидкої допомоги, територіального центру соціальної допомоги. Щоправда, на відміну від дитячих садочків та шкіл, не всі вони знаходяться в управлінні громадою.

         Стан приміщень установ та закладів різний, найкращий – розташованих у селищі Холми. Втім навіть вони потребують модернізації (термосанація, перепланування навчального простору). Йдеться, переважно, про доволі старі будинки (крім загальноосвітньої школи в Холмах). В цілому мережа закладів освіти (дошкільної, позашкільної, шкільної), що перебувають в управлінні Холминської селищної ради, є такою:

Назва закладу

Рік побудови або капітального ремонту

Проєктна місткість учнів / вихованців дитсадків

Чисельність учнів шкіл/ вихованців закладів дошкільної освіти

Чисельність педагогічних працівників/ техніного персоналу

Бюджет тис. грн. / на одного учня/вихованця

1. Холминська ЗОШ І-ІІІ ступеня – опорний заклад

1982

624 

333

32/27

5435,8/16,3

2. Козилівська ЗОШ І-ІІІ ступеня

1903

128

21/14

3376,0/26,4

3.ДНЗ «Колосок»

1985

 130

77

10/14

1393,8/18,1

4.ЗДО «Калинка»

2013

40

24

2/6

431,2/18,0

5.Філія музичної школи

1981

40

27

2

-

 

За даними Міністрества фінансів України ситуація в загальноосвітніх школах Холминської громади була такою:

Кількість штатних працівників пед. персоналу

Кількість штатних парцівникв непед. персоналу

Питома вага непед. персоналу у загальні чисельності працівників

Кількість учнів у класі

Кільіксть класів

Середня наповнюваність класів

Показник співвідношення кількості учнів на одного вчителя

Видатки на фінансування закладів, 2018 р. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/Hryvnia_symbol.svg/800px-Hryvnia_symbol.svg.png

Видатки на фінансування закладів, 2019 р. (план)

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/Hryvnia_symbol.svg/800px-Hryvnia_symbol.svg.png

Середні видатки на одного учня, 2018 р

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/Hryvnia_symbol.svg/800px-Hryvnia_symbol.svg.png

Видатки на один клас, 2018 р.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/Hryvnia_symbol.svg/800px-Hryvnia_symbol.svg.png

53

33

38,4%

463

25

19

8,7

8,6 млн.

13,7 млн.

18681 тис.

345964тис.

 

         З точки зору ефективності наповнюваності класів та раціонального використання бюджетних коштів – це перше місце в Чернігівській області серед ОТГ та четверте з врахуванням показників міст обласного значення та районів (після Чернігова, Ніжина та Прилук). Тобто громаді вдалося оптимізувати свої видатки за найбільш витратним напрямом, середньою освітою та вийти на показники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Водночас  приміщення шкіл завантажені лише частково: у Холмах – на 50% можливостей, у Козилівці – біля 80 %. Як наслідок – перевитрати коштів на утримання будівель. За умови довільного розподілу додаткової дотації не на користь громадам, що оптимізували свою освітню мережу, це призводить до перевитрат бюджетних коштів.

         Дитячі садочки або перевантажені (насамперед, в Холмах, де бажано відкрити ще одну групу), або не завантажені на проєктну потужність (с. Козилівка).

         Можливості Будинку творчості дітей та юнацтва не відповідають чисельності бажаючих, яких значно більше. Це створює проблеми для проведення вільного часу молоддю.

У селищі Холми також функціонує музична школа, проте вона – філія  Корюківської районної музичної школи. Ситуація з її функціонуванням критична, насамперед через необхідність оформлення ліцензії. На тепер можливо її функціонування лише в статусі філії.

         Стан з мережею організацій охорони здоров`я гірший, ніж в освіті. Він відображений у таблиці:

Вид об’єкта і його розташування

Рік побудови або капітального ремонту

Проєктна потужність

Кількість зайнятих осіб

Чисельність звернень протягом календарного року

Бюджет тис. грн.

  1. Холминська селищна амбулаторія ЗПСМ

1973

-

12

7000

-

  1. Паліативне відділення ЦРЛ

1973

-

12

8000

-

  1. Пункт швидкої допомоги

1973

-

10

-

-

  1. Фельдшерський пункт с. Камка

1960

-

1

290

-

  1. Радомський ФАП

1960

-

2

3500

-

  1. ЗПСМ Козилівський пункт здоров’я

1987

-

3

1500

-

  1. Жуклянський ФАП

1963

-

2

3332

-

 

         Як видно з наведених даних, у селах громади приміщення – 60-х, у кращому разі(в селищі Холми) – 70-х рр., наймолодша будівля в селі Козилівка – побудована наприкінці 80-х рр. минулого століття. Капітальних ремонтів там не було, стан – відповідний. За невеликими виключеннями їхня проєктна потужність значно перевищує сьогоднішні потреби. Це означає, що маємо справу з неефективним їх використанням. Попри значну долю видатків на охорону здоров`я, у бюджеті громади наявних ресурсів не вистачить, аби втримати нинішню мережу. У зв`язку з проведенням реформи сфери охорони здоров`я громада отримала шанс зменшити гостроту цією проблеми, аби мати можливість сконцентруватися за критично важливими для себе напрямами, насамперед, впорядкування лікарні. З цією метою в Холмах за державною цільовою програмою будується нова стандартизована сільська амбулаторія та планується перепрофілювання приміщення нинішньої під інші портеби, насамперед. надання соціальних послуг.

         На теренах Холминської громади розгалужена система закладів культури – фактично, в кожному селі є клуб чи бібліотека, а саме:

Об’єкт

Рік побудови або капітального ремонту

Площа, м2

Кількість місць

Кількість працівників

Бюджет тис. грн. / (витрати, понесені на утримання)

Будинок творчості дітей та юнацтва

1961

 

-

13

-

Холминський  МБК

1988

745,2

400

6

277,9

Жуклянський СК

1961

-

60

2

50,4

Козилівський СК

1960

403

200

2

82,5

Камківський СК

1978

-

180

2

61,6

Радомський СК

1902

110

80

2

63,5

Холминська бібліотека

1985

40

-

1

-

Козилівська бібліотека-філія

1919

50

20

1

-

Камківська бібліотека-філія

1970

50

30

1

-

Жуклянська бібіліотека-філія

1961

36

10

1

-

 

Серед зазначених закладів культури сучасного немає. В адміністративному центрі громади діючий будинок культури серйозно пошкоджений – постраждала глядацька доля, тож він потребує капітального ремонту зі зміною планування внутрішнього простору. Сільські клуби не опалюються, тобто вони не є комфортним місцем перебування в зимовий період та якісно виконувати свої функції не можуть. Крім того, мережа клубів майже дублюється мережею бібліотек, розміщених там же. Функції також значною мірою збігаються. Тому їх відокремлене існування зменшує можливості громади щодо надання послуг в галузі культури та є недоцільним. 

         Спортивна інфраструктура найменш розвинута, що небезпечно з точки зору формування морально та фізично здорового соціального середовища. Крім вкрай погано впорядкованих спортивних майданчиків у селах, йдеться лише проморально та фізично застарілий центральний стадіон у селищі Холми. В нинішньому стані він не може бути центром тяжіння для мешканців громади та важелем для формування масового інтересу до здорового способу життя. Його реконструкція, ймовірно, здатна вплинути на суспільний розвиток громади не менше, ніж освіта, охорона здоров`я та культура.

 

Реагування на надзвичайні ситуації

На території селища Холми створена та функціонує місцева пожежна охорона, на озброєнні якої  перебуває два пожежних автомобілі. У структуру МПО входить начальник, три водія та один пожежний. Цей підрозділ здійснює цілодобове реагування на всі випадки можливих надзвичайних ситуацій і подій, що можуть виникнути на території громади.

На балансі Холминської селищної ради також перебувають ще дві місцеві пожежні команди (у селах Козилівка та Радомка). На їх озброєнні  знаходяться два пожежних автомобілі. Таким чином селищна рада забезпечує функціонування трьох МПО.

У Холминській селищній раді розроблено план реагування на надзвичайні ситуації, де на кожен вид надзвичайної ситуації розроблені окремі плани реагування, в яких зазначено перелік необхідних сил і засобів та порядок взаємодії причетних для їх ліквідації служб.

 

Бюджет громади

         За результатами 2018 р.(перший рік переходу на прямі міжбюджетні взаємини з державним бюджетом та новий спосіб бюджетування) загальна сума надходжень до бюджету Холминської селищної ради склала 31260,9 млн. грн., в тому числі власні – 14989,2 млн. грн. Отже, розміри трансфертів із державного бюджету незначно перевищують власні надходження до бюджету селищної ради.  Основні складові надходжень були такими:

Власні надходження

14989,2

Офіційні трансферти з державного бюджету (включно з субвенцію на розвиток інфраструктури)*

16271,7

Сукупний дохід

31260,9

Частка власних надходжень

47,9 %

 

Структура власних надходжень традиційна для ОТГ. Майже дві третини – це ПДФО. На другому місці (біля 7,1 %) – плата за оренду землі від юридичних осіб, на третьомумісці (біля 2,8 %) єдиний податок з фізичних осіб, на четвертому  (біля 2,55 %)- акциз, на п’ятому (біля 1,71 %)- єдиний податок із сільськогосподарських товаровиробників, далі (біля 1,65 %) - земельний податок від юридичних осіб (при цьому земельний податок від фізичних осіб становить лише 0,35 %). Інші податки становлять менше 1%. Привертає увагу відсутність податку на нерухомість в переліку тих, що приносять помітний дохід до бюджету селищної ради. У країнах з розвинутим місцевим самоврядуванням він обіймає перше – третє місце та є однією з ключових основ забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.

Усього доходи від податків та зборів становлять 13502,6 млн. грн., або 90,1% власних надходжень.Неподаткові доходи (від оренди комунального майна та інші неподаткові доходи) – 22,7 тис. грн. або 0,15 %.

Крім того, надходження за спеціальним фондом в 2018 р. склали 679,5 тис. грн., з них 617,1 тис. грн. або 90,8 % – власні надходження бюджетних установ.Це кошти за надані ними платні послуги. Вони становлять лише 2,01 % від загального фонду.

Щодо трансфертів із державного бюджету, то майже половину (7436,4 млн. грн.) становить освітня субвенція, на другому місці – медична (3769,6), інфраструктурна субвенція склала 2493,2 млн. грн., базова дотація – 1353,2 млн. грн. Інші суми є незначними.

Витрати бюджету Холминської громади в 2018 р. так само традиційні. Вони переважно соціальні: 37,42 % загального фонду – це загальноосвітні школи (до того ж, на них було витрачено 15,32 % спеціального фонду). До них треба додати 9,3 % від загального фонду, що витрачені на дитячі садочки. Зазначимо, що в Холминській громаді доля освіти в бюджетних витратах менше, ніж у більшості інших ОТГ Чернігівшини, що дозволяє більш збалансовано витрачати бюджеті кошти. На другому місці – субвенція з місцевого бюджету на здійснення переданих видатків у сфері охорони здоров`я за рахунок коштів медичної субвенції. Тобто кошти, передані для утримання закладів охорони здоров’я– 14,85 %  25,49 % – інші субвенції (тобто таку частину послуг громада не здійснювала безпосередньо). На третьому – утримання органів місцевого самоврядування – 15 % загального фонду і 0,71 % спеціального(але від власних надходжень – 25 %). Останній показник відповіає рекомендаціям Мінрегіону щодо таких витрат.

Надалі – відносно незначні за обсягом видатки: на утримання осередків культури – 6,2 % загального фонду та 1,47 % спеціального фонду, на утримання місцевої пожежної охорони – 2,6 % загального фонду та 0,17 % спеціального, на утриманням житлово-комунального господарства (включно з благоустроєм) – 0,68% загального фонду та 0,10 % спеціального фонду, на інші видатки на соціальний захист населення – 0,68 % загального фонду.

Відносно значна сума коштів, спрямованих на реалізацію заходів із інвестиційного розвитку територій –2702,9 млн грн., або 8,64 % від бюджету в цілому. Межою відтворення основних фондів вважається 5%. Тобто суми, що виділяються на капітальні видатки, вперше за багато років дозволяють не лише підтримувати наявний стан, але й сторювати нове. Втім рекомендований показник все иж таки становить 10%. Отже, структура видатків бюджету громади вимагатиме перегляду з наголосом на інвестування в розвиток території.

 

Громадянське суспільство та інформаційні ресурси

На території Холминської громади діють такі громадські об`єднання: ГО Корюківська районна громадська організація «Рада сільськогосподарських товаровиробників», громадська організація «Холми – тепло дітям», громадська організація «Холминська козацька сотня», (ГО «ХоКС»), громадська організація «Холминська спілка воїнів АТО “Білий лебідь”» (ГО «Білий лебідь»), громадська організація «Джерело відродження». Значної активності вони не проявляють.

У селищі Холми відсутні друковані ЗМІ. До популярних інтернет-ресурсів належить сайт Холминської селищної ради – holmsr.gov.ua, сторінки в соцмережі Фейсбук – Холминської селищної ради, відділу освіти, культури ,молоді та спорту селищної ради.

 

 

 

  1. Результати соціологічного дослідження

         Протягом березня – квітня 2019 р. в Холминській громаді проходило соціологічне дослідження умов життя та якості послуг, що надаються, – шляхом подвірного обходу мешканців громади. Анкети(розробник – Фундація розвитку місцевої демократії FRDL) заповнювалися особисто, бо від домогосподарства на паперовому носії, або за допомогою google-форми. При цьому організатори опитування намагалися дотримуватися пропорційності кількості анкет та населення в адміністративному центрі громади та старостинських округах – для об`єктивного збору даних. Крок відбору не визначався, було заповнено 144 анкети. Більшість опитаних (43,1%) – пенсіонери (це відповідає їх частці в структурі населення громади), 39,6% – наймані працівники. Інші категорії представлені незначно: ті, хто працює у великому місті, отримує допомогу на дітей, не працює – займається домом – по 5,6%, по 3,5% – безробітні та такі, хто працює за кордоном, 2,8% – працівники сільського господарства, 2,1% (троє) – приватні підприємці, учнів та студентів взагалі не представлена. Освіта респондентів – переважна середня або середня спеціально, біля третини мають вищу (повну чи незавершену). 92% – власники будинку або квартири. Майже половина (49%) проживає в громаді постійно, біля третини  опитаних чи членів їх родин (31%) так чи інакше ділять своє життя між громадою та іншим місцем проживання, інші не змогли відповісти.

Тобто маємо таку  справу зі структурою опитаних, яка, в цілому, відповідає реальному стану справ в громаді, але з поправкою на замалу частку працівників сільського господарства та відсутність молоді. Дослідження не є репрезентативним, тому отримані дані не можна поширювати на все населення громади, вони відображають точку зору анкетованих категорій мешканців громади.

Рівень задоволення фактом проживання в громаді посередня для майже 57% опитаних, 14,6% скоріше задоволені, повінстю задоволених 7%, незадоволених 22,5%. 35,5% хотіли б кудись переїхати, 47,2% налаштовані залишатися, інші вагаються. При цьому факт створення громади сприймається переважно посередньо – 38,2%. Чисельність відвертих прихильників та противників не надто відрізняється – 22,4% та 23,5%. Інші не змогли відповісти на це питання.

62,5% цікавляться або скоріше цікавляться тим, що відбувається на теренах громади, 27,8% ставляться до цього посередньо. Отже, чисельність відверто байдужих виявилася незначною, що є хорошою підставою для наступних дій місцевої влади.

38,2% опитаних вважає, що влада ОТГ дуже добре або ж скоріше інформу є про свою діяльність мешканців громади, 34,7% – посередньо. Негативні відгуки в меншості – 27,1%.  Найкращим способом інформування респонденти назвали зустрічі (збори) з працівниками виконкому ради громади та її депутатами – 54.9%. На другому місці за популярністю місцеві ЗМІ – 40,3% вподобань, на третьому місці розташувалася офіційна Інтернет-сторінка ради – 30.6%, традиційні дошки оголошень – 22,9%, соціальні мережі – 20.8%. Тобто в Холминській громаді най більш зручними для мешканців є традиційні способи інформування, але й сучасні вже обійняли поважне місце.

47,2% респондентів вважає, що їх реальний вплив на важливі рішення, які приймаються органом місцевого самоврядування, – посередній. 43,7% такої можливості взагалі не бачать, лише 9% відповіли позитивно. Це загрозливий показник, що свідчить про доволі низький рівень партисипації – тобто далі пасивного інформування (і то – в тому чи іншому ступені лише для двох третин опитаних).

Що це дійсно так свідчать відповіді на наступні питання. Для 65,3% респондентів було важко визначити сприяє місцева влада громадянській активності чи ні. Ствердно відповіли 20,8% опитаних мешканців громади, а 13,9% вважають, що влада не проявляє зацікавленості ідеями та ініціативами, що виходять від жителів. При цьому значна їх частка, майже 40%, чула про діяльність якоїсь громадської організації. З особистою участю майже на порядок гірше – біля 5% відповіли ствердно на це запитання. Щоправда, майже половина з них (45%) знає про конкретні заходи, а не лише щось чула. В цілому 45,1% респондентів зазначили – вони не знають, як оцінити діяльність громадської організації, що природно з огляду на те, що 60% про них взагалі нічого не знає. Інші оцінили, причому 28,5% – на посередньо. 27,4% – погано, добре – 9%.

Не набагато краще з участю в публічних заходах ОТГ – святах, фестивалях, спільних ініціативах – лише 36,2% респондентів зазначили, що вони регулярно в тому беруть участь. 43,8% – ні, а 20,1% не знали що відповісти.

Понад половина опитаних мешканців громади та членів їх родин (53,5%) протягом останнього року не розв`язували жодних питань в селищній раді, ще 13,9% про таке не пам`ятають. Лише третина (32,7%) зверталися хоча б один раз. Це доволі низькі показники, що впливають на інші складові сприйняття місцевої влади, отже – потребують змін.

41% посередньо оцінили адміністративні послуги, що надаються виконкомом ради громади. Схвальних відгуків виявилося 35,4%, негативних – 11,1%. Решта не змогли відповіти. Робота службовців апарату отримала 53,5% посередніх оцінок, добрих – 30,6%, поганих – 15,9%. Обсяг позитиву дещо зростає під час відповідей на запитання щодо ставлення службовців до мешканців громади, які звернулися до селищної ради – 45,1% схвальних відгуків за 45,8% посередніх. Негатив майже зникає. Це очевидний вплив особистісного рівня та ще й сполученого з конкретними особами, на що варто звернути увагу й під час розгляду інших питань. Загалом оцінка діяльністі ОТГ  у контексті послуг, що надаються мешканцям структурами місцевого самоврядування виглядає так: 43,8% «посередньо», 34,8% «добре» та «скоріше добре», 11,8% «погано», 9,7% «важко відповісти». Отже, спостерігається стримано позитивне ставлення опитаних мешканців громади до діяльності місцевої влади.

Щодо навколишнього середовища – 54,9% оцінили його стан як «посередній», «поганий» – 19,4%, «добрий» – 22,9%.Посередня оцінка – найпопулярніша у цьому блоці питань. Це стосується, насамперед. догляду державних установ за станом навколишнього середовища (44,4%), есетики громадських будівель (42,4%), чистоти громадських місць (43,0%), чистоти громадських місць (43,0%), утримання цвинтарів (43,7%). Негативні відповіді за цими питаннями коливаються від 14,5% (чистота громадських місць) до 25% (естетика громадських будівель), а позитивні – від 18% (естетика громадських будівель) до 34% (цвинтарі та громадські місця). Подібні тенденції можна побачити й щодо повітря та питної води: в обох випадках їх чистота оцінена як «посередня» 37,5% респондентами та як «добра» 29,9% (однаково), «погана» – 19,4% та 18,0% відповідно, при цьому 13% – 14% ухилялись від відповіді. Найкраще оцінена наявність природи в оточенні людини – 53,5% відгуків «добре», 33,3% – «посередньо», 6,2% – «погано», решта не знає.

Водночас під час оцінки стану водоймищ переважає інша – поганим його назвали 41,7% опитаних мешканців громади, середнім – 35,4%, хорошим – 13,9%.

На загальному тлі виділяється відповідь на питання щодо стану каналізаційних мереж – майже половина про них нічого не знає. Їх дійсно немає, втім решта опитаних цінили їх якість (переважно посередньо чи погано). Як досягнення громади виглядає оцінка респондентами вимозу сміття з домогосподарств та його сортування – 40,3% та 48,6% оцінок «добре», 31,2% та 29,2% «посередньо», 20,1% та 9.7% «погано»  відповідно.

Щодо транспорту та доріг – у відповідях на всі запитання цього блоку домінують оцінки «погано», питання лише – чи абсолютно чи відносно. Найвищий показник, 81,2% негативних відповідей, – це реакція на якість та стан дорожнього дорожнього покриття, посередніх – 7,6%.Наступна – оцінка придатності доріг для пішоходів: 69,4% – «погано», 16,7% – «посередньо». Третя за кількістю негативних оцінок – безпека на дорогах: 63,2% – «погано», 20,8% – «посередньо» (10,4% про неї не знають). Дуже схожі відповіді на запитання щодо можливості скористатися послугами громадського транспорту та наявності транспортного сполучення між населеними пунктами громади, а саме: 44,4% та 43,5% – «погано», 19,4% та 18,7% – «посередньо», 27,8% та 25,0% «не знають» відповідно. На відміну від попередніх проблем, остання менш витратна за часом та коштами та може  бути розв`язана у ближній перспективі. Якість громадського транспорту викликає різні думки, але хороших серед них мало: 38,2% – «погано», 25,7% – посередньо, 29,2% – «не знаю». Схоже співвідношення оцінок й щодо доступності велосипедних маршрутів: 43,0%, 26,4%, 20,1% відповідно.

Деяким дисонансом є оцінка утримання доріг у зимовий період – в цьому випадку маємо приблизний паритет між «погано» (44,4%) та «посередньо» (41,7%). Навіть 12,5% оцінок «добре».

В усіх наведених випадках оцінка «добре» не називалася з однієї причини – незначущості. Вона коливається від 2,1% (придатність доріг для пішоходів) до 13,2% (наявність транспортного сполучення між населеними пункткаи громади).

Інакше ставляться опитані мешканці громади до діяльності освітянської галузі. Доступність шкіл отримала 53,5% позитивних відгуків, посередніх – п`ята частина, негативних – 7%. Щоправда, 22,2% нічого не могли сказати з цього приводу, але це цілком реальна відповідь з огляду на зна чну частку пенсіонерів серед респондентів. Гірше (але все одно – позитивні) аналогічні показники для дитячих садочків: 35,4%, 15,3%, 18,5% (31,2% – «не знають»). Під час оцінки якості навчання і в школі, і в дитячому садочку кількість позитивних відповідей зменшується, а саме: 36,1% та 29,9% «добре», 27,1% та 23,6% «посередньо», 4,2% та 3,5% – «погано», «не знаю» – 32,3% та 43% відповідно.  Переважно позитивно сприймається доступність дитячих майданчиків (39,6%), але майже 30% опитаних про них нічого не знає.

Оцінка «не знаю» найпопулярніша для сфери післядипломної освіти. Нічого не знають про доступність такого роду закладів 35,4% респондентів, 44,4% – про їх якість, стільки ж – про доступність позаурочних занять у школах, а 47,9% – про їх якість. Показник «добре»: 31,2%, 27,1%, 21,5%, 21,5% відповідно. Показник «посередньо»: 18,0%, 22,2%, 24,3%, 23,6% відповідно. Негативних оцінок в усіх випадках небагато – від 7% до 15%. Але виглядає так, що цей напрямок має проблеми з популяризацію, поширенням інформації про існуючі можливості.

За своїм характером суттєво відрізняється відповідь на запитання щодо доступності різноманітних форм цікавого дозвілля для дітей та молоді. Тут приблизни паритет між оцінками «погано» (17,4%) та «добре» (18,0%). Також приблизна рівні кількість відповідей «посередньо» (32,6%) та «не знаю» (31,9%). Це означає, що робота з дітьми та молоддю потребуватиме значно більших зусиль та коштів, ніж це було дотепер.

Дільність установ соціального захисту сприймається переважно посередньо – 36,8% відповідей, на «добре» – 24,3%, «погано» – 9.7%. А 29,2% про них не знають. Пристосованість громадських приміщень для потреб інвалідів 44,4% респондентів сприймають критично, 19,4% – посередньо, а майже 30% про сказали, що не знають. Послуги за доглядом, що фінансуються громадою, допомога, що надається установами громади її мешканцям, які опинилися в складних матеріальних умовах, та подібна допомога громадськими організаціями переважно невідома – 43,7%, 47,2% та 49,3% відповідно. Показник «посередньо»: 20,1%, 24,3%, 19,4%. Негативні відповіді в усіх випадках – біля 20%, позитивні – між 9% та 16%.

Зацікавленість громади особами похилого віку оцінюється стримано; 29,9% оцінок «посередньо» за 25% – «добре» та 16% – «погано» (29,2% про таке не знають). У випадку доступності фахових лікарів опитані мешканці громади воліли обійти гострі кути, чому є свідченням 47,9% відгуків «посередньо». Незадоволених втім багато – 32%, задоволених вдвічі менше – 16%. Посередня оцінка домінує й щодо діяльності аптек (52,8% відповідей). Але тут 34% позитивних відгуків, а негативні становлять всього 8,3%.

Щодо сфери культури громади 33% опитаних посередньо оцінили діяльність закладів сфери культури, а 32% – негативно, добре – 21,5%, не знали, що сказати – 13,9%. Ще гірше з бібліотеками – тут оцінок «погано» 44%, при цьому 30,5% опитаних мешканців громади не знали, що про них сказати. Посередніх відгуків 18%, позитивних – біля 8%. Це явне незадоволення якістю роботи.

Можливість участі у спортивних змаганнях як глядач найбільше отримала посередніх оцінок – 31,2%, «добре» – 24,3%, «погано» - 17,4%, але при цьому 27% нічого про таке не знають. Остання складова збільшується до 36,8% під час відповіді на запитання про можливість активно займатися спортом – отже, дуже значна частина опитаних чомусь такої інформації не має. Посередніх оцінок 27,8%, «погано» - 22,2%, «добре» – 13,9%. Отже, стан розвитку спорту виглядає проблемним, причому найбільше – щодо інформованості про нього.

Характер відповідей на на запитання про можливість брати участь у культурному житті дуже подібний: посередньо 28,5% та 34,7%, «добре» – 29,8% та 25,7%, «погано» - 15,8% та 6,9%. «не знаю» – 27% та 33%. Єдине, що у випадку активної участі в культурному житті зростає кількість посередніх та невизначених оцінок за рахунок зменшення більш конкретних. Тобто респонденти вагалися як краще відповісти.

Про можливості участі в громадські діяльності більшість (43,5%) опитаних не чула. Чверть (265,4%) ставить до цього посередньо, 19,4% – добре, негативно – 10,4%.

Забезпеченість місць, де дорослі можуть провести свій вільний час сприймається посередньо – таких відповідей 34%. Не знають про них 25,7%. Негативних відгуків 24%, позитивних – 16%. Як не дивно, але так само посередньо сприймається доступ до місць відпочину та відновлення на лоні природи – 35,4% відповідей респондентів. Але відгуків «добре» тут 34%, тоді як негативних – 9.7%. 20,8% про це нічого не знають.

Доступність Інтернету сприймається суперечливо – так 31,2% вважає добре», 22,2% – «посередньо», 21,5% – погано, не знають – 25,7%. Можливо, таке різноманіття думок пов`язано з місцевм проживання та наявністю чи відсутністю власного досвіду користування.

Як засвідчують результати анкетування найбільше роздратування (після якості доріг) викликає доступність робочих місць – що вона погана заявили 61,8% опитаних, 19,4% заявили – «посередньо», 17,3% не схотіли відповідати. Про можливості заснування власного малого бізнесу не знають 40% респондентів. При цьому 31,1% ставиться до такої перспективи погано. 21,5% – посередньо, а 6% – доборе. Ще більша необізнаність опитаних (46,5%) із питання підтримки, яку надає підприємцям громада. Негативно її оцінили 28,5%, посередньо – 18,7%. позитивно – ті самі 6%. Але набільша непоінформованість у випадку діяльності організацій із підтримки бізнесу – 56,2% про це не знають. Погано ставляться 22.2%, нейтрально – 16,7%, добре – майже 5%. Тобто поза дуже критичним ставленням до існування робочих місць опитані в переважній більшості не схильні розглядати можливість власної підприємницької діяльності, більше того – не шукали такого роду інформацію.

Відповіді на наступні питання важливі з точки зору формування сприятливого для розвитку суспільного клімату.

В уявленні опитаних мешканців Холминська громада – відносно безпечне місце. На думку 55,6% опитаних прогулюватися ввечері поблизу місця свого проживання скоріше або цілком безпечно, «посередньо» вважає 27,8%, небезпеку бачать 16,6%. Настрій щодо безпеки в громадських місцях обережніший – половина опитаних (50,7%) вважає, що вона посередня, добра –42,3%. Втім відгуків «скоріше» небезпечно лише 6,9% за повної відсутності оцінок «дуже небезпечно». Тобто йдеться про загрозу якихось дрібних правопорушень, що викликаєть не стільки острах, скільки дискомфорт. Таку загрозу можна подолати ресурсами громади – за умови координації дій з національною поліцією.

У відповідь на запитання що переважає у відносинах між людьми на теренах ОТГ більшість (51,4%) ухилилися та заявили, що важко сказати (як правило, це приховані негативні відповіді). На думку 38,9% переважає недовіра, обережність та приватний інтерес, лише 9,7% зазначили – почуття солідарності та турбота про загальне благо. Ця доволі типова для сучасної України реакція демонструє її найбільшу проблему – брак довіри між самими мешканцями один до одного.

Також в анкеті містилося запитання щодо пріоритетності завдань в тих чи інших сферах – щоправда, не в економіці, а соціально-гуманітарній та комунальній (можна було відмітити три відповіді). Отже, найбільш першочерговим під час розробки стратегії є вуличне освітлення – 53,5% відповідей. Наступне – охорона та профілактика здоров`я – 46,5%. Третє місце – дорожня інфраструктура – 40,3%. Усі наступні відповіді йдуть з великим відривом, а саме: чистота вулиць та громадських місць – 26,4%, соціальна допомога та утримання цвинтарів – по 23,6%, освіта та шкільне виховання – 20,8%, діяльність установ культури – 12,5%, громадська безпека – 11,8%, позашкільні заняття для дітей та поводження з побутовими відходами – по 9%, спорт і відпочинок – 6,9%, адміністративні послуги – 3,5%, парки, зелені та відпочинокві зони – 2,8%, водопостачання, каналізаці та підтримка громадських організацій – по 2,1%, комунальне житло – 1,4%.

Зазначені пріоритети у громадській думці треба враховувати під час планування. Разом із тим не варто їх абсолютизувати, адже вони відображають лише відчуття, а не про економічні розрахунки.

         В цілому, варто звернути увагу на таке:

         Головна проблема громади – бракує довіри мешканців один до одного, розуміння спільності інтересів та зусиль із їх реалізації; це гуманітарна складова розвитку, що засвідчує необхідність значних зусиль, спрямованих на інтеграцію громади, подолання наведеного стереотипу, її перетворення на територіальну спільноту;

         серед мешканців громади є значний інтерес до її діяльності, але він переважно пасивний; відчутний брак прийнятних для мешканців форм участі в розв`язанні проблем громади, що потребуватиме експериментів та новацій у цій сфері;

         мешканці громади доволі скептично налаштовані в оцінці щодо якості навколишнього середовища, однак цінують її значну присутність в оточенні людини; тобто в разі залучення інвестицій критерій збереження чистоти довкілля має бути ключовим, те саме стосується вимог до діючих підприємств;

         найболючішою екологічною проблемою зазначено стан водойм – це окреме питання, що в силу поширеності необхідно порушувати на регіональному та національному рівнях, а водночас – залучати до його розв`язання бізнес. Що використовує (з порушеннями) відповідний природний ресурс;

         найгостріші оцінки отримала якість дорожнього покриття, але масштаб проблеми не дозволяє говорити про можливість її розв`язання місцевими силами (з огляду на доступні ресурси), доречніше ставити питання про про окремі найпроблемніші ділянки – лише окремі аспекти;

         в  сфері освіти досить суттєво відрізняються оцінки доступності навчання та його якості, що вимагатиме часткового перегляду роботи відповідних закладів; втім головний виклик – організація позашкільної роботи – як щодо змісту, так й інформаційного супроводу та популяризації;

         та сама проблема- інформованості мешканців громади, притамання й діяльності закладів соціальної сфери та є частиною виклику питання про необхідність модернізації інформаційної політики громади в цілому;

інша складова – фактична незадоволеність доступність фахових лікарів. Що вимагатиме зусиль для створення прийнятних для них умов проживання в громаді або ж запрововадження інших можливостей надання необхідних медичних послуг;

діяльність закладів культури сприймається доволі проблемно, дуже часто вона невідома – отже, вимагає пере       гляду, а разом зі спортом та громадською діяльністю, – популяризації та підтримки; інший аспект – громада має створити та впорядкувати місця, які задовольнялиб існуючий попит на відпочинок та відновлення; 

з огляду на майже повну відсутність інформованості мешканців громади про можливості створення та підтримки діяльності власного бізнесу на тлі вкрай негативних оінок доступності робочих місць громада має докласти зусиль для активізації місцевого малого бізнесу, насамперед – серед наявної мололі.

3. SWOT-аналіз – висновки

                Результати SWOT-аналізу Холминської ОТГ отримані за допомогою двох сполучених способів. Перший – матеріали засідання робочої групи з розробки стратегії та представників зацікавлених сторін. Тоді фокус-групам було запропоновано здійснити галузевий SWOT-аналіз за такими напрямами: адміністрація громади, інфраструктура та просторове планування, економіка, природне середовище та туризм. За підсумками роботи було проаналізовано  п`ять зазначених сфер.

         Другий – отримані результати радником із питань регіонального розвитку Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування програми U-LEAD з Європою були узагальнені у вигляді зведеного SWOT-аналізу. Чисельність виявлених таким чином факторів коливалась від восьми («загрози») до двадцяти («слабкі сторони»), їх рейтингування проводилося дослідницьким способом із залученням представників громади. Надалі підготовлені матеріали обговорювалися з робочої групою та були відкореговані. Зокрема, уточнені деякі формулювання, а фактори, що зайняли найнижчі місця– видалені з таблиці SWOT-аналізу як несуттєві.

Отже, процес підготовки SWOT-аналізу проходив у кілька етапів за участю представників неурядових організацій, комунальних інституцій, а також мешканців,  які представляють різні соціальні групи (підприємці, фермери, пенсіонери), зовнішніх експертів та тривав понад два тижні.

Таблиця № 1. SWOT-аналіз

Сильні сторони

Слабі сторони

  1. Значні природні ресурси: ліси (33 % площі громади), малі водойми (р. Убідь, Кистер, Олешня, озера), місцеві корисні копалини (глина, пісок, торф).
  2. Працює ДП «Холминський лісгосп» (6 лісництв), що поширює свою діяльність на 5 сусідніх районів, здійснює лісозаготівлю та первинну деревообробку.
  3. Цілюще повітря, природні джерела чистої води, природоохоронні території та угіддя займають значні площі громади – 3 тис. га., різноманітна флора та фауна.
  4. У громаді є визнаний лідер – селищний голова, налагоджена конструктивна співпраця з депутатами місцевої ради, старостами.
  5. Розроблено та затверджено новий генеральний план Холмів із зонінгом.
  6. Ґрунти та клімат сприятливі для розвитку садівництва, вирощування овочів, частково – зернових, є значні (1176,3 га) площі для  пасовищ.
  7. Діє регулярне та зручне транспортне сполучення із Черніговом та кількома районними центрами – Сновськом, Корюківкою, Семенівкою.
  8. Наповнюваність класів у середніх школах  близька до розрахункової МОН, заклади позашкільної та дошкільної освіти забезпечують потреби мешканців громади.
  9. Розвинута сфера сервісу (17 магазинів та 5 закладів громадського харчування).
  10. Запроваджено сортування ТПВ на скло та пластик (70% населення), 4 звалища ТПВ паспортизовано.
  11. Апарат виконкому селищної ради сформований на 90% із нових людей, вони мають бажання навчатися та працювати.
  12. У с. Жукля є Покровська церква – єдина із пам`яток архітектури національного значення ХХ ст., що збереглася на Чернігівщині, існують народні промисли (ткацтво).
  13. Діє три громадські організації. 
  1. Щільність населення менша, ніж в області та районі, 58% – непрацездатного віку (пенсіонери та діти), стійкий від`ємний приріст населення.
  2. Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника – 80% надходжень від ДП «Холминський лісгосп».
  3. Брак галузевих кадрів для надання соціальних та адміністративних послуг, охорони здоров`я, банківських.
  4. Мала громадська активність мешканців молодшого та середнього віку (25 – 40 р.) та її залучення до життя громади, брак громадських лідерів
  5. Холминський спиртзавод відходи без очистки зливає до річки Убідь, забруднює воду та псує повітря, а пориви шляхопроводу відходів змінюють хімічний склад ґрунтів.
  6. Немає залізниці (найближча станція – за 31 км),  автошлях територіального значення Т2512 (проходить через Холми) в незадовільному стані.
  7. Середня зарплата в громаді – нижче середньої в Чернігівській області
  8. Послуги з водопостачання та водовідведеннявідсутні, мешканці беруть питну воду з погано контрольованих колодязів та приватних свердловин.
  9. У селах Жукля, Козилівка, Радомка, Камка незадовільна якість мобільного зв`язку, швидкісний Інтернет відсутній.
  10. Регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади немає.
  11. Бракує інфраструктури відпочинку та дозвілля, особливо – спортивної, Холминський БК суттєво постраждав від пожежі.
  12. Серед дрібних власників домінує архаїчне господарство – традиційні культури, застарілі технології
  13. Домінує приховане безробіття (самозайнятість), водночас більшість мешканців негативно оцінює можливість заснування свого  бізнесу.
  14. У населених пунктах громади бракує вуличного освітлення.
  15. Надаються лише ті адмінпослуги, що належать до компетенції селищної ради, ЦНАПу немає.
 

Шанси (можливості)

Загрози

  1. Зміни в податковому законодавстві щодо доходів суб`єктів господарювання від експлуатації лісів.
  2. Тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію та деревину на світових ринках, зокрема – на органічні.
  3. В Україні діють організації різних форм власності (українські та міжнародні), що надають допомогу ОТГ.
  4. Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), підтримка державою процесів децентралізації.
  5. Зростання в Україні інтересу до внутрішнього, зокрема – «зеленого» та екотуризму, розвитку рибальства.
  6. Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів».
  7. Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та сільського господарства
  8. Державні цільові програми та підтримка державою реформ у соціальній та гуманітарній сферах, а також покращення якості доріг, питної води та ін.
  9. Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії.
  10. Є успішні громади, які готові поділитися власним досвідом.
  11. Тенденція до переселення мешканців великих міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок.
  12. Поява нових технологій, що дозволяють надавати якісні послуги на віддалених територіях із малою щільністю населення.
  13. Доступність нових технологій поводження з ТПВ
  1. Пануюче серед потенційних інвесторів відчуття небезпеки через наближеність до кордону з Росією (біля 40 км) та можливість розширення зони агресії.
  2. Наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади.
  3. Підвищення небезпеки лісових  пожеж та торфовищ.
  4. Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування, насамперед – дотацій та субвенцій.
  5. Гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування.
  6. Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням ОТГ.
  7. Перекладання державою на ОТГ нових повноважень без компенсації витрат.
  8. Засилля браконьєрів, що нищать водні та лісові ресурси на тлі браку контролю зі сторони держави + короїд.
  9. Вивіз лісоматеріалів з перевищенням допустимої тонажності
 

 

Можливості

4. SWOT-матриця Холминської громади.

 

Підтримують

Сильні сторони

 

 

0

  1,2,5,6

Значні природні ресурси: ліси (33 % площі громади), малі водойми (р. Убідь, Кистер, Олешня, озера), місцеві корисні копалини (глина, пісок, торф)

 

 

1.Зміни в податковому законодавстві щодо доходів суб`єктів господарювання від експлуатації лісів

 

 

 

  1,2,9

Працює ДП «Холминський лісгосп» (6 лісництв), що поширює свою діяльність на 5 сусідніх районів, здійснює лісозаготівлю та первинну деревообробку

 

 

2.Тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію та деревину на світових ринках, зокрема – на органічні   

 

 

 

  5,6,11

Цілюще повітря, природні джерела чистої води, природоохоронні території та угіддя займають значні площі громади – 3 тис. га., різноманітна флора та фауна

 

 

3.В Україні діють організації різних форм власності (українські та міжнародні), що надають допомогу ОТГ

 

 

 

  3,10

В громаді є визнаний лідер – селищний голова, налагоджена конструктивна співпраця з депутатами місцевої ради, старостами

 

 

4.Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), підтримка державою процесів децентралізації

 

 

 

  4,10

Розроблено та затверджено новий генеральний план Холмів із зонінгом

 

 

5.Зростання в Україні інтересу внутрішнього, зокрема – «зеленого» та екотуризму, розвитку рибальства

 

 

 

 

  2,7,9

Ґрунти та клімат сприятливі для розвитку садівництва, вирощування овочів, частково – зернових, є значні (1176,3 га) площі для  пасовищ

 

 

6.Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів»

 

 

 

  5

Діє регулярне та зручне транспортне сполучення із Черніговом та кількома районними центрами – Сновськом, Корюківкою, Семенівкою

 

 

7.Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та сільського господарства

 

 

 

  3,4,8

Наповнюваність класів у загальноосвітніх  школах  близька до розрахункової МОН, заклади позашкільної та дошкільної освіти забезпечують потреби мешканців громади

 

 

8.Державні цільові програми та підтримка державою реформ у соціальній та гуманітарній сферах, а також покращення якості доріг, питної води та ін.

 

 

 

  5,7,10,11

Розвинута сфера сервісу (17 магазинів та 5 закладів громадського харчування)

 

 

9.Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії

 

 

 

  4,6,9,10,13

Запроваджено сортування ТВП на скло та пластик (70% населення), 4 звалища ТПВ паспортизовано

 

 

10.Є успішні громади, які готові поділитися власним досвідом

 

 

 

  3,10

Апарат виконкому селищної ради сформований на 90% із нових людей, вони мають бажання навчатися та працювати

 

 

11.Тенденція до переселення мешканців великих міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок

 

 

 

  3,4,5,10

У с. Жукля є Покровська церква – єдина із пам`яток архітектури національного значення ХХ ст., що збереглася на Чернігівщині, існують народні промисли (ткацтво)

 

 

12.Поява нових технологій, що дозволяють надавати якісні послуги на віддалених територіях із малою щільністю населення

 

 

 

  3

Діє три громадські організації

 

 

13. Доступність нових технологій поводження з ТВПта іншими відходами

 

 

 

Зменшують

Можливості

Слабкі сторони

 

 

  5,11,12

Щільність населення менше, ніж в області та районі, 58%  – непрацездатного віку (пенсіонери та діти), стійкий від`ємний приріст населення

 

 

1.Зміни в податковому законодавстві щодо доходів суб`єктів господарювання від експлуатації лісів

 

 

 

  5,7,9

Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника – 80% надходжень від ДП «Холминський лісгосп»

 

 

2.Тенденція до росту попиту на сільгосппродукцію та деревину на світових ринках, зокрема – на органічні   

 

 

 

  3,10,11

Брак галузевих кадрів для надання соціальних та адміністративних послуг, охорони здоров`я, банківських

 

 

3.В Україні діють організації різних форм власності (українські та міжнародні), що надають допомогу ОТГ

 

 

 

  3,10

Мала громадська активність мешканців молодшого та середнього віку (25 – 40 р.) та її залучення до життя громади, брак громадських лідерів

 

 

4.Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), підтримка державою процесів децентралізації

 

 

 

  4,6,13

Холминський спиртзавод відходи без очистки зливає до річки Убідь, забруднює воду та псує повітря, а пориви шляхопроводу відходів змінюють хімічний склад ґрунтів

 

 

5.Зростання в Україні інтересу до внутрішнього, зокрема ­–«зеленого» та екотуризму, розвитку рибальства

 

 

 

 

  4,8

Немає залізниці (найближча станція – за 31 км),  автошлях територіального значення Т2512, що проходить через Холми, перебуває в незадовільному стані

 

 

6.Наявність в обласному бюджеті «екологічних коштів»

 

 

 

  2,5

Середня зарплата в громаді – нижче середньої в Чернігівській області

 

 

7.Державні та міжнародні програми підтримки розвитку МСП та сільського господарства

 

 

 

  4,6,8

Послуги з водопостачання та водовідведення відсутні, мешканці беруть питну воду з погано контрольованих колодязів та приватних свердловин

 

 

8.Державні цільові програми та підтримка державою реформ у соціальній та гуманітарній сферах, а також покращення якості доріг, питної води та ін.

 

 

 

  10,12

В селах Жукля, Козилівка, Радомка, Камка незадовільна якість мобільного зв`язку, швидкісний Інтернет відсутній

 

 

9.Наявність інтересу потенційних інвесторів до використання місцевих та відновлювальних джерел енергії

 

 

 

  4,10

Регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади немає

 

 

10.В Україні та за кордоном є успішні громади, які готові поділитися власним досвідом

 

 

 

  4,8,10

Бракує інфраструктури відпочинку та дозвілля, особливо – спортивної, Холминський БК суттєво постраждав від пожежі

 

 

11.Тенденція до переселення мешканців великих міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок

 

 

 

  2,3,7,10

Серед дрібних власників домінує архаїчне господарство – традиційні культури, застарілі технології

 

 

12.Поява нових технологій, що дозволяють надавати якісні послуги на віддалених територіях із малою щільністю населення

 

 

 

  3,5,7,10

Домінує приховане безробіття (самозайнятість), водночас більшість мешканців негативно оцінює можливість заснування свого  бізнесу      

 

 

13.Доступність нових технологій поводження з ТВПта іншими відходами

 

 

 

  4

В населених пунктах громади бракує вуличного освітлення

 

 

 

 

 

 

  3,4,10,12

Надаються лише ті адмінпослуги, що належать до компетенції селищної ради, ЦНАПу немає

 

 

 

 

 

Слабкі сторони

Посилюють

 

 

  1,2

Щільність населення менше, ніж в області та районі, 58%  – непрацездатного віку (пенсіонери та діти), стійкий від`ємний приріст населення

 

 

Загрози

1.Пануюче серед потенційних інвесторів відчуття небезпеки через наближеність до кордону з Росією (біля 40 км) та можливість розширення зони агресії

 

 

 

 

  1,5

Висока залежність наповнюваності селищного бюджету від одного платника – 80% надходжень від ДП «Холминський лісгосп»

 

 

2.Наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади