Інформація, що має громадсько - суспільний інтерес

Сьогоднішній день, 03 грудня, за рішенням ООН щорічно відзначається як Міжнародний день людей з інвалідністю, аби привернути увагу до потреби захисту їх прав, підвищення благополуччя та важливості інтеграції у суспільне життя. Саме реалізація цих цілей є одним із базисів роботи Фонду соціального страхування України, на якому ґрунтується щоденна робота наших фахівців в усіх регіонах країни. Забезпечення пожиттєвого соціального захисту для осіб, які внаслідок своєї трудової діяльності отримали інвалідність або стійку втрату працездатності, залишається для Фонду соціального страхування України пріоритетним напрямом роботи упродовж багатьох років. Для цих осіб Фондом реалізується всебічний комплекс підтримки – від системного фінансового забезпечення і компенсації всіх витрат на лікування, ліки, догляд та інше до медичної і соціальної реабілітації, протезування, надання технічних засобів реабілітації. Сьогодні під опікою ФССУ знаходиться близько 188 тисяч осіб, які мають стійку втрату працездатності внаслідок професійного захворювання чи травми, отриманої на виробництві. З них понад 100 тисяч осіб мають групу інвалідності. Фонд здійснює для них фінансування щомісячних страхових виплат, які компенсують їм втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності, одноразові допомоги, здійснює оплату лікування усіх прямих наслідків страхового випадку, зокрема проведення діагностик і оперативних втручань, забезпечує усіма необхідними лікарськими засобами і виробами медичного призначення, оплачує медичну реабілітацію і системне санаторно-курортне лікування, компенсує витрати на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд і побутове обслуговування, забезпечує технічними засобами реабілітації, протезами та ендопротезами тощо. Комплекс медико-соціальних послуг, які Фонд соціального страхування України гарантує для потерпілих на виробництві, дозволяє суттєво покращити якість їх життя, упередити ускладнення, повернутись до соціального життя, а деколи й відновити працездатність. Крім того, від початку пандемії Фонд також здійснює страховий захист усіх працівників закладів охорони здоров’я, які отримали стійку втрату працездатності або інвалідність внаслідок гострого професійного захворювання на СOVID-19. З початку цього року ФССУ направив понад 9,5 мільярда гривень на щомісячні страхові виплати для потерпілих на виробництві, зокрема медиків у разі профхвороби на СOVID-19, та членів їх родин; 152,5 мільйона гривень на одноразові допомоги потерпілим, у тому числі медикам, і їх родинам за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням; 251,7 мільйона гривень на одноразові допомоги за кошти державного бюджету медикам, яким встановлена інвалідність, а також їх родинам у разі смерті медичного працівника. Пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

Зустріч відбудеться 8 грудня 2021 року, початок об 11.00. Адреса проведення: м. Чернігів, вул. Преображенська, 12 Запрошені спікери-представники: • ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області; • ГУ ДПС у Чернігівській області; • Управління Держпраці у Чернігівській області. Попередня реєстрація учасників зустрічі за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/11hnzrcZq6X0R9lw10hJE4xLdKJAyO9oOjTf_Ts1qYRM/edit Одночасно відбуватиметься Zoom-трансляція за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/85439802385?pwd=VTBaT1Z4Q3ZoMDZ3cHI2M2U2UEZQQT09

Про надходження екологічного податку платниками податків Чернігівщини за одинадцять місяців 2021 року інформує громадськість начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк. За забруднення навколишнього середовища суб’єкти господарської діяльності Чернігівської області впродовж січня-листопада поточного року перерахували до зведеного бюджету понад 54 млн грн екологічного податку. Темп росту надходжень до відповідного періоду минулого року склав 118 відсотків, що в перерахуванні на фінанси означає плюс 8,3 млн грн платежів, спрямованих на оздоровлення навколишнього середовища. Згідно розподілу коштів із загальної суми надходжень на охорону довкілля до місцевих бюджетів краю надійшло близько 22 млн грн, до державного бюджету – понад 32 млн гривень. Що стосується суб‘єктів господарювання, то на сьогодні в області платниками екологічного податку є 1968 юридичних та 750 фізичних осіб регіону. Позитивна динаміка спостерігається і щодо рентної плати за спеціальне використання води. Так, за одинадцять місяців звітного року до зведеного бюджету надійшло майже 27 мільйонів гривень цього платежу. Екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Порядок визначення об’єкта оподаткування,  нарахування та сплати екологічного податку визначено розділом VIII Податкового кодексу України. Відповідно ресурсні платежі в Україні окрім того, що є одним із  сегментів дохідної частини бюджетів, використовуються у подальшому для здійснення державою природоохоронної та ресурсовідтворювальної діяльності, - зазначає Людмила Слотюк. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

З 01 грудня 2021 року в Україні планово збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – з 2 379 гривень до 2 481 гривні. Відповідно зросла сума пов’язаних з ним одноразових допомог, які фінансуються Фондом соціального страхування України для потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають право на виплати в разі втрати годувальника. Так, для осіб, у яких право на страхові виплати від Фонду настало з 01 грудня цього року, розмір допомоги складе: • потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ступеня втрати професійної працездатності (максимально 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, при 100% втрати працездатності) – 42 177 грн; • сім’ї у разі смерті потерпілого (100 розмірів прожиткового мінімуму) – 248 100 грн; • утриманцю у разі смерті потерпілого (20 розмірів прожиткового мінімуму) – 49 620 грн. Раніше ці виплати становили 40 443 грн, 237 900 грн і 47 580 грн відповідно.

З сьогоднішнього дня було збільшено мінімальний розмір витрат на здійснення медичного і стороннього догляду за потерпілими на виробництві, які у повному обсязі компенсує Фонд соціального страхування України. Виплати за цим напрямом збільшились у зв’язку із зростанням з 01 грудня 2021 року розміру мінімальної заробітної плати з 6 000 грн до 6 500 гривень. Цей вид медико-соціальних послуг фінансується Фондом, аби забезпечити людину, яка набула інвалідності, необхідною допомогою – від щоденних візитів медичного персоналу для проведення процедур до сторонньої допомоги в побутових справах, як-от приготування та приймання їжі. Ці виплати здійснюються для осіб з інвалідністю, яким МСЕК визначена відповідна потреба, щомісячно. Тож з 01 грудня для усіх потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які потребують догляду чи допомоги в побутовому обслуговуванні, розмір компенсацій витрат від ФССУ на ці медико-соціальні послуги щомісяця складає: • спеціальний медичний догляд – сума витрат на місяць 6 500 грн (розмір мінімальної заробітної плати); • постійний сторонній догляд – сума витрат на місяць 3 250 грн (розмір половини мінімальної заробітної плати); • побутове обслуговування – сума витрат на місяць 1 625 грн (розмір чверті мінімальної заробітної плати). Раніше ці витрати становили 6 000 грн, 3 000 грн і 1 500 грн відповідно. Зазначені виплати здійснюються у наступному місяці за попередній, тож підвищені виплати потерпілі на виробництві отримають у січні 2022 року за грудень 2021.

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем людей із вадами, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства. На сьогодні кількість людей з особливими потребами нашої планети становить більше 1 мільярда, або 15 відсотків населення Землі. Менське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області виконує свої статутні завдання на території Менської, Корюківської, Березнянської, Холминської та Сосницької територіальних громад. На сьогодні щомісячні виплати отримують 212 потерпілих на виробництві, з них 58 % мають інвалідність внаслідок трудового каліцтва. За 11 місяців 2021 року сума виплаченої страхової виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності становить 6795 тис. гривень. Середня щомісячна страхова виплата складає 2412,61 гривні. Особливу увагу відділення приділяє відновленню здоров’я та працездатності людей з інвалідністю. До медико-соціальних послуг, які надаються відділенням, входить: лікування потерпілих у стаціонарних медичних закладах, оплата лікування, санаторно-курортне лікування, забезпечення виробами медичного призначення, протезно-ортопедичними виробами, спеціальними засобами пересування (колясками), автомобілями, оплата доглядів тощо. Так, протягом року потерпілий на виробництві, людина з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату І групи, отримав оплату постійного стороннього догляду на 32,5 тис. грн, побутове обслуговування на 14,1 тис. грн, коляску кімнатну на 13,2 тис. грн, санаторно-курортне лікування на 31,8 тис. грн тощо. Нещодавно людина з інвалідністю ІІІ групи отримала послуги протезування на суму 94,5 тис. гривень. Усього за 11 місяців 2021 року в Менському відділенні 19 осіб з інвалідністю отримали медико-соціальні послуги на 830,6 тис. гривень. Увесь перелік медико-соціальних послуг, потреба в яких визначена МСЕК, надається своєчасно та в повному обсязі. Піклування про людей, які внаслідок нещасного випадку на виробництві стали особами з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, є одним із основних завдань роботи працівників Менського відділення. З усіма питаннями щодо соціальних виплат за наслідками виробничої травми просимо звертатись за адресою: м. Мена, вул. Чернігівський шлях, 4/3 та за телефонами: (04644) 2-12-53, 2-24-30. Бажаємо кожній людині з особливими потребами витримки, мужності, оптимізму, достатку в оселях та віри у світле майбутнє. Дякуємо всім, хто опікується людьми з інвалідністю, адже надання їм щоденної підтримки й допомоги – реальний прояв милосердя, людяності та любові до ближнього. 

Настали похолодання, заморозки та ожеледь. Зима, звичайно, чудова пора року, проте виконувати роботи іноді заважають шляхи та тротуари, що перетворюються у морозну погоду на суцільну ковзанку, падіння бурульок, льодових (снігових) наростів та крижаних брил. Тому варто звернути увагу на зимові травмонебезпечні виробничі фактори. Згідно з Державним стандартом України ДСТУ 2293-2014 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» небезпечний виробничий чинник – це виробничий чинник, вплив якого на людину призводить до травм, погіршення здоров’я чи смерті. До зимових травмонебезпечних факторів належать: - знижена температура повітря; - охолоджені елементи предметів (обладнання, поверхонь, матеріалів); - слизька поверхня території підприємства та населених пунктів (доріг, тротуарів); - падіння на працівників предметів (бурульок, льодових (снігових) наростів, крижаних брил); - недостатня освітленість території, робочих місць, проходів і проїздів у темну пору доби; - пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям; - несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер). Дія зниженої температури повітря та предметів може призвести до обмороження, захворювання. До травм, які трапляються взимку, належать: - травми голови та кінцівок; - вивихи та переломи кісток; - пошкодження хребта; - розтягнення і розрив зв’язок; - забої м’язів. Заходи з профілактики несприятливого впливу холоду повинні передбачати затримку тепла – попередження вихолоджування виробничих приміщень, раціональні режими праці та відпочинку, використання засобів індивідуального захисту і навіть заходи щодо підвищення захисних сил організму. Слизька поверхня території підприємства, населених пунктів та недостатня освітленість може призвести до падіння під час пересування і, як наслідок, травмування. Власникам, керівникам підприємств, а також комунальним підприємствам населених пунктів необхідно проводити своєчасне очищення території від снігу та льоду, посипати дороги, пішохідні доріжки піском, сіллю, реагентами. Бурульки становлять найбільшу небезпеку у період танення льоду та снігу: в таку погоду різко зростає кількість травм, отриманих під час падіння крижаних брил. Роботодавцям, власникам житлових і адміністративних будівель слід організувати заходи щодо очищення дахів від снігу та знищення бурульок і льодових наростів. У разі неможливості позбутися бурульок – забезпечити обмеження доступу працівників, громадян до небезпечних ділянок. Пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям призводять до опіків, отруєння продуктами згоряння та, в деяких випадках, смерті від цих чинників. Найбільш схильні до впливу сезонних погодних умов такі види діяльності працівників: - робота на відкритих майданчиках; - робота у приміщеннях, які не обігріваються; - робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) - обслуговування або до будь-якого об’єкта; - робота на транспортних засобах; - охоронна діяльність тощо. Необхідно зазначити, що цілковито безпечних та нешкідливих умов праці не існує. Реальним виробничим умовам притаманна, як правило, наявність деяких шкідливостей і небезпеки, наслідком яких є профзахворювання та травматизм. Фонд соціального страхування України застерігає працівників щодо безпечного пересування територіями підприємств та населених пунктів. Щоб зменшити ризик травм у зимовий період, слід дотримуватися таких порад: 1. У період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки та біля високих дерев. Спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Необхідно обходити ділянки, на яких звисають бурульки, триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Категорично забороняється заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев. 2. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. 3. За можливості руки повинні бути не зайняті зайвими речами. 4. При порушенні рівноваги швидко присядьте – це найбільш реальний шанс утриматися на ногах. 5. Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні. 6. Не тримайте руки в кишенях – б це збільшує можливість не тільки падіння, але і важчих травм, особливо переломів. 7. Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає ризику та важкості травмувань. 8. Не йдіть із самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах – особливо. 9. Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум, до травмування, а можливо, й до загибелі. 10. Не виходьте без потреби на вулицю. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар. 11. Вкрай небезпечне пересування в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не такі чутливі до болю і за наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей. 12. Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться за медичною допомогою, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.  

Головне управління ДПС у Чернігівській області доводить до відома платників єдиного податку четвертої групи наступне. Згідно із п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі–ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №105, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Статтею 202 Земельного кодексу України визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр». Відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону №1952). Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок. Згідно з п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансівУкраїни від 19.06.2015 №578 (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок». При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиціїУкраїни. Тому акцентуємо увагу на приведення у відповідність даних щодо наявних земельних ділянок, зазначених в відомостях, даним Держгеокадастру. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Запрошуємо на триденний офлайн-тренінг для працівників та волонтерів молодіжних центрів/просторів/ініціативних груп за навчальною програмою “Ефективний менеджмент молодіжних центрів”, що відбуватиметься 8-10 грудня 2021.

Середній розмір щомісячної страхової виплати від Фонду соціального страхування України для потерпілих на виробництві, зокрема для медиків внаслідок гострого профзахворювання на COVID-19, і членів їх родин склав 4,4 тисячі гривень за підсумками 10 місяців 2021 року. Виплати зросли на 0,59 тис. грн, або 15,5% порівняно з січнем–жовтнем минулого року. Щомісячна страхова виплата встановлюється потерпілому у разі часткової або повної втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Допомога компенсує втрачений заробіток або його частину відповідно до ступеня втрати працездатності. Також зазначена допомога призначається особам, які мають на це право, у разі смерті потерпілого. Загалом у разі настання страхового випадку ФССУ здійснює такі виплати: 1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; 4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу; 5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого; 6) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого. Для медичних працівників, які постраждали внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19, окремо також фінансуються одноразові допомоги за кошти державного бюджету. Також для всіх потерпілих передбачено надання медико-соціальних послуг за кошти Фонду соціального страхування України, зокрема, оплата лікування всіх прямих наслідків страхового випадку, санаторно-курортного лікування, забезпечення ліками і медвиробами, засобами реабілітації тощо.