Інформація, що має громадсько - суспільний інтерес

Доводимо до вашого відома, що 04.06.2021 набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки», яким затверджено ряд документів: 1) Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я; 2) Порядок здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності; 3) Інструкцію по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі; 4) Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 № 189, викладено в новій редакції як Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності. Крім того, цим наказом запроваджено перехідну модель роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності. Таким чином, вже в червні 2021 року деякі заклади охорони здоров’я почнуть роботу із формування та внесення медичних висновків про тимчасову непрацездатність до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. Реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому. Так, згідно цього Порядку листок непрацездатності – це сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином, на підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності формуватиметься листок непрацездатності у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення періоду його дії не може передаватися до страхувальника як підстава для нарахування матеріального забезпечення. Сформований листок непрацездатності з причиною непрацездатності “вагітність і пологи” передається страхувальнику як підстава для нарахування матеріального забезпечення у день створення. Враховуючи вищевикладене, листок непрацездатності, що формується у Електронному реєстрі листків непрацездатності, є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, як і його паперова версія. На період перехідної моделі, з 04 червня до 01 вересня 2021 року, лікарі закладів охорони здоров’я матимуть право видавати паперові листки непрацездатності, а також формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність з подальшою трансформацією їх у е-лікарняний. !!! Звертаємо увагу, що отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення. Комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13. !!! Фонд прийматиме заяви-розрахунки ОКРЕМО за кожним видом листків непрацездатності. Матеріальне забезпечення по листкам непрацездатності, що продовжуватимуть надходити до роботодавців на звичайних бланках, необхідно оформлювати за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12. Матеріальне забезпечення по е-лікарняним необхідно оформлювати за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12, з урахуванням наступного: 1. У е-лікарняного відсутня серія, але йому присвоюється унікальний номер. *Єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності - унікальний номер, який формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, складається з цифр, що утворюють числа натурального ряду, шляхом додавання одиниці до останнього наявного номера, та за яким може бути ідентифіковано випадок тимчасової непрацездатності та всі пов’язані з ним документи в реєстрі. 2. В е-лікарняному оновились причини непрацездатності. *Причина непрацездатності - відомості щодо страхового випадку, настання якого зумовило тимчасову непрацездатність, які містяться в записі про тимчасову непрацездатність.

Листок непрацездатності, що формується у Електронному реєстрі листків непрацездатності, є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення, як і його паперова версія. Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення періоду його дії не може бути використаний страхувальником як підстава для нарахування матеріального забезпечення. Сформований листок непрацездатності з причиною непрацездатності «вагітність і пологи» передається страхувальнику як підстава для нарахування матеріального забезпечення у день створення. Після формування е-лікарняного в електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України роботодавець, відповідно до статті 32 Закону № 1105, протягом десяти днів з дня закінчення періоду його дії призначає матеріальне забезпечення застрахованій особі. Для цього: - е-лікарняний друкується або залишається в електронному вигляді в кадровій службі або відповідальної особи кадрової служби (за рішенням роботодавця); - кадрова служба або відповідальна особа кадрової служби визначає страховий стаж застрахованої особи (пільги) та кількість календарних днів непрацездатності, що підлягають оплаті за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування України. Зазначена інформація, за бажанням (або визначенням роботодавця), формується у паперовому вигляді або в електронному; - е-лікарняний, відомості щодо визначеного страхового стажу та кількості днів непрацездатності, що підлягають оплаті, передаються до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства; - комісія із соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13; - рішення про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства передає до підрозділу бухгалтерії підприємства, який нараховує матеріальне забезпечення; - бухгалтерією здійснюється розрахунок матеріального забезпечення на підставі е-лікарняного (за необхідності його паперової роздруківки) та рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Даний розрахунок записується в електронному або паперовому вигляді (за рішенням роботодавця) та відображається в бухгалтерських проводках; - заповнюється заява-розрахунок (детально про це у матеріалі на сайті Фонду http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/960180) та подається до відділення Фонду за місцем обліку.

Співробітниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Чернігівській області встановлено несплату податку на прибуток у сумі 8 млн грн при неповерненні фінансової допомоги. Посадові особи суб’єкта господарювання отримали фінансову допомогу у сумі понад 86 млн грн, вивели кошти з обігу підприємства за допомогою низки суб'єктів господарювання з ознаками «фіктивності», яким перераховувались грошові кошти за неіснуючі послуги. Отримана фінансова допомога повернута не була, доходи одержані таким чином, не задекларовані. Наразі зазначені факти відпрацьовуються у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Протягом січня–травня 2021 року фізичні особи–підприємці Чернігівщини сплатили до місцевих бюджетів 291,9 млн грн єдиного податку. Фактичні надходження за відповідний період минулого року перевищено на 16,6 відс. або на 41,6 млн грн (за січень – травень 2020 року надходження єдиного податку з фізичних осіб становили 250,3 млн грн), - зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Руслан Погрібний. Безпосередньо у травні поточного року фізичними особами – підприємцями сплачено 68,9 млн грн єдиного податку. Порівняно з травнем минулого року сплата податку зросла на 17,2 відс., або на 10,1 млн грн (за відповідний період минулого року було сплачено 58,8 млн гривень). Руслан Погрібний наголосив, що єдиний податок зараховується до місцевих бюджетів, а  отже платники, які його сплачують, спрямовують кошти на розвиток свого регіону, своєї громади, забезпечуючи цим вчасне фінансування органами місцевого самоврядування регіональних програм та виконання зобов’язань місцевої влади перед своїми мешканцями.

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–квітні 2021р. становив 7648,8 млн.грн, що на 15,2% більше від обсягу січня–квітня 2020р. Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–квітні 2021р. становив 5044,5 млн.грн і зріс проти січня–квітня 2020р. на 13,1%.

У січні–квітні 2021р. вантажообіг підприємств транспорту становив 337,6 млн.ткм, або 108,8% від обсягу січня–квітня 2020р. Підприємствами транспорту перевезено 604,5 тис.т вантажів, що становить 122,2% від обсягів січня–квітня 2020р. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–квітні 2021р. виконано вантажообіг в обсязі 332,4 млн.ткм, який зріс на 10,3% порівняно із січнем–квітнем 2020р., та перевезено 567,2 тис.т вантажів, що на 31,7% більше, ніж у січні–квітні 2020р. Водним транспортом у січні–квітні 2021р. перевезено вантажів у обсязі 37,3 тис.т, що становить 58% рівня січня–квітня 2020р. Пасажирообіг підприємств транспорту в січні–квітні 2021р. становив 118,5 млн.пас.км, або 85,5% від обсягу січня–квітня 2020р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 13,6 млн. пасажирів, або 83,8% від обсягу січня–квітня 2020р. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 7,8 млн. пасажирів, що на 3,4% менше, ніж у січні–квітні 2020р. Міським електротранспортом перевезено 5,8 млн. пасажирів, що становить 71,2% рівня січня–квітня 2020р.

У січні–березні 2021р. капітальні інвестиції підприємств та організацій області становили 1048,4 млн.грн, що на 20,3% менше від обсягу капітальних інвестицій за аналогічний період 2020р. Основним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій (80,1%). Частка коштів державного та місцевих бюджетів становила 11,8%, частка коштів населення на будівництво житла – 1,6%. За видами активів найбільша частка капітальних інвестицій (99,2% загального обсягу) припадає на інвестиції в матеріальні активи, з яких у будівлі та споруди спрямовано 25,9%, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 67,2%. У структурі капітальних інвестицій за видами економічної діяльності переважало сільське, лісове та рибне господарство – 60,8% загального обсягу, на промисловість припадало 16,9%, на будівництво – 7,1%, на охорону здоров’я та надання соціальної допомоги – 6,8%, на державне управління й оборону; обов’язкове соціальне страхування – 4,1%. Частка освоєних капітальних інвестицій підприємствами транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності склала 2,3%, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 0,6%.

У І кварталі 2021р. експорт товарів становив 277,7 млн.дол. США, імпорт – 96,3 млн.дол. Порівняно з І кварталом 2020р. експорт збільшився на 25% (на 55,5 млн.дол.), імпорт – на 13,2% (на 11,3 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 181,4 млн.дол. (у І кварталі 2020р. також позитивне – 137,2 млн.дол.). У загальному обсязі експорту товарів порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка зернових культур, жирів та олій тваринного або рослинного походження, деревини і виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, готових харчових продуктів, паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття, головних уборів, парасольок, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 102,8 млн.дол., або 37% від загального обсягу експорту (у І кварталі 2020р. – 86,1 млн.дол., або 38,8%), та збільшився порівняно з І кварталом 2020р. на 16,7 млн.дол., або на 19,4%. Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Португалії, Іспанії, Румунії та Італії. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Азербайджану, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Індії, Єгипту та Туреччини. Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до  Китаю в 5,9 раза, Індії – у 5,4 раза, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – у 3,5 раза, Португалії – у 3,2 раза, Італії – в 1,9 раза, Туреччини – в 1,8 раза, Румунії – на 6,7%; зменшився до Єгипту у 2,9 раза, Іспанії – на 28,6%, Нідерландів – на 19,1%, Азербайджану – на 4,8%. У загальному обсязі імпорту товарів порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка мінеральних продуктів, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, недорогоцінних металів та виробів із них, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання. Зменшилася частка готових харчових продуктів, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, шкур необроблених, шкіри вичиненої, паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, засобів наземного транспорту, крім залізничного. Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 51,7 млн.дол., або 53,7% загального обсягу (у І кварталі 2020р. – відповідно 36,8 млн.дол. та 43,3%), та збільшився проти І кварталу 2020р. на 14,9 млн.дол., або на 40,5%. Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з  Італії, Німеччини, Литви, Нідерландів та Польщі. Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, США, Російської Федерації, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Порівняно з І кварталом 2020р. імпорт товарів збільшився із Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у 2,8 раза, Італії – у 2,5 раза, Туреччини – на 19,4%, США – на 19,3%, Німеччини – на 15,5%, Литви – на 7,1%, Польщі – на 4,5%; зменшився з Білорусі на 18%, Нідерландів – на 6,5%,  Російської Федерації  – на 2,4%, Китаю – на 1,6%. У І кварталі 2021р. експорт послуг становив 8,6 млн.дол. США, імпорт – 12 млн.дол. Порівняно з І кварталом 2020р. експорт збільшився на 34,8% (на 2,2 млн.дол.), імпорт – на 29% (на 2,7 млн.дол.). Негативне сальдо склало 3,4 млн.дол. (у І кварталі 2020р. також негативне – 2,9 млн.дол.). У загальному обсязі експорту послуг порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка послуг із переробки матеріальних ресурсів, зменшилася – транспортних, у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних. Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 4,6 млн.дол., або 54,4% від загального обсягу експорту (у І кварталі 2020р. – 3,3 млн.дол., або 52,5%), та збільшився порівняно з І кварталом 2020р. на 1,3 млн.дол., або на 39,7%. Основними партнерами в експорті послуг були США, Азербайджан, Литва, Нідерланди, Італія, Латвія, Канада, Естонія, Білорусь та Німеччина. Проти І кварталу 2020р. зріс експорт послуг до Естонії, Литви, Італії, США та Білорусі; зменшився до Азербайджану, Канади, Латвії, Нідерландів та Німеччини. У загальному обсязі імпорту збільшилася частка транспортних та ділових послуг, зменшилася – послуг, пов’язаних із подорожами, роялті та інших послуг, пов’язаних із використанням інтелектуальної власності. Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 1,2 млн.дол., або 10,3% (у І кварталі 2020р. – відповідно 1,1 млн.дол. та 12,6%), та збільшився проти І кварталу 2020р. на 0,1 млн.дол., або на 5,3%. Основними партнерами в імпорті послуг були Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Білорусь, Польща, Російська Федерація та Латвія. Порівняно з І кварталом 2020р. імпорт послуг зріс із Білорусі, Латвії та Російської Федерації; зменшився з Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

У І кварталі 2021р. експорт товарів становив 277,7 млн.дол. США, імпорт – 96,3 млн.дол. Порівняно з І кварталом 2020р. експорт збільшився на 25% (на 55,5 млн.дол.), імпорт – на 13,2% (на 11,3 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 181,4 млн.дол. (у І кварталі 2020р. також позитивне – 137,2 млн.дол.). У загальному обсязі експорту товарів порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка зернових культур, жирів та олій тваринного або рослинного походження, деревини і виробів із деревини. Натомість зменшилася частка насіння і плодів олійних рослин, готових харчових продуктів, паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, взуття, головних уборів, парасольок, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 102,8 млн.дол., або 37% від загального обсягу експорту (у І кварталі 2020р. – 86,1 млн.дол., або 38,8%), та збільшився порівняно з І кварталом 2020р. на 16,7 млн.дол., або на 19,4%. Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Португалії, Іспанії, Румунії та Італії. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Азербайджану, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Індії, Єгипту та Туреччини. Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до  Китаю в 5,9 раза, Індії – у 5,4 раза, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – у 3,5 раза, Португалії – у 3,2 раза, Італії – в 1,9 раза, Туреччини – в 1,8 раза, Румунії – на 6,7%; зменшився до Єгипту у 2,9 раза, Іспанії – на 28,6%, Нідерландів – на 19,1%, Азербайджану – на 4,8%. У загальному обсязі імпорту товарів порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка мінеральних продуктів, полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, недорогоцінних металів та виробів із них, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання. Зменшилася частка готових харчових продуктів, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, шкур необроблених, шкіри вичиненої, паперу та картону, текстильних матеріалів та текстильних виробів, засобів наземного транспорту, крім залізничного. Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 51,7 млн.дол., або 53,7% загального обсягу (у І кварталі 2020р. – відповідно 36,8 млн.дол. та 43,3%), та збільшився проти І кварталу 2020р. на 14,9 млн.дол., або на 40,5%. Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з  Італії, Німеччини, Литви, Нідерландів та Польщі. Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, США, Російської Федерації, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Порівняно з І кварталом 2020р. імпорт товарів збільшився із Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у 2,8 раза, Італії – у 2,5 раза, Туреччини – на 19,4%, США – на 19,3%, Німеччини – на 15,5%, Литви – на 7,1%, Польщі – на 4,5%; зменшився з Білорусі на 18%, Нідерландів – на 6,5%,  Російської Федерації  – на 2,4%, Китаю – на 1,6%. У І кварталі 2021р. експорт послуг становив 8,6 млн.дол. США, імпорт – 12 млн.дол. Порівняно з І кварталом 2020р. експорт збільшився на 34,8% (на 2,2 млн.дол.), імпорт – на 29% (на 2,7 млн.дол.). Негативне сальдо склало 3,4 млн.дол. (у І кварталі 2020р. також негативне – 2,9 млн.дол.). У загальному обсязі експорту послуг порівняно з І кварталом 2020р. збільшилася частка послуг із переробки матеріальних ресурсів, зменшилася – транспортних, у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних. Обсяг експорту послуг країнам Європейського Союзу становив 4,6 млн.дол., або 54,4% від загального обсягу експорту (у І кварталі 2020р. – 3,3 млн.дол., або 52,5%), та збільшився порівняно з І кварталом 2020р. на 1,3 млн.дол., або на 39,7%. Основними партнерами в експорті послуг були США, Азербайджан, Литва, Нідерланди, Італія, Латвія, Канада, Естонія, Білорусь та Німеччина. Проти І кварталу 2020р. зріс експорт послуг до Естонії, Литви, Італії, США та Білорусі; зменшився до Азербайджану, Канади, Латвії, Нідерландів та Німеччини. У загальному обсязі імпорту збільшилася частка транспортних та ділових послуг, зменшилася – послуг, пов’язаних із подорожами, роялті та інших послуг, пов’язаних із використанням інтелектуальної власності. Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 1,2 млн.дол., або 10,3% (у І кварталі 2020р. – відповідно 1,1 млн.дол. та 12,6%), та збільшився проти І кварталу 2020р. на 0,1 млн.дол., або на 5,3%. Основними партнерами в імпорті послуг були Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Білорусь, Польща, Російська Федерація та Латвія. Порівняно з І кварталом 2020р. імпорт послуг зріс із Білорусі, Латвії та Російської Федерації; зменшився з Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–квітні 2021р., за розрахунками, становив 94,5% до січня–квітня 2020р., у т.ч. в підприємствах – 97%, господарствах населення – 91,6%. За розрахунками, на 1 травня 2021р. загальна кількість великої рогатої худоби була 157,1 тис. голів (на 9,5% менше 1 травня 2020р.), у т.ч. корів – 81,6 тис. (на 7,2% менше); свиней – 188,1 тис. (на 0,8% менше), овець і кіз – 32,6 тис. (на 17,7% менше), птиці всіх видів – 3023,4 тис. голів (на 5,5% менше). У господарствах населення утримувалося 37,6% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 50,6%; 30,1% – свиней, 95,7% – овець і кіз та 91,5% – птиці свійської. Господарствами всіх категорій у січні–квітні 2021р. реалізовані на забій 19,3 тис.т тварин сільськогосподарських (у живій масі), що на 2,1% більше, ніж у січні–квітні 2020р., вироблені 134,5 тис.т молока (на 6,9% менше) та 90,6 млн.шт яєць (на 2,8% менше). Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 49,2%, молока – 40,5%. На 1 травня 2021р. в підприємствах, які вирощують зернові і зернобобові, та підприємствах, що займаються їхнім зберіганням та переробленням, були в наявності 790,5 тис.т зерна (на 10% більше проти 1 травня 2020р.), у т.ч. 646,3 тис.т кукурудзи, 58,9 тис.т пшениці, 34,6 тис.т жита, 25 тис.т ячменю. Насіння соняшнику зберігалося 43,2 тис.т (на 6,8% більше, ніж рік тому).