СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ: ВИМОГИ ЗАКОНУ І СТИМУЛИ ДЛЯ БІЗНЕСУ
Чому це важливо? Сприяння зайнятості особам з інвалідністю, значна частина яких є маломобільними – важлива соціальна функція держави по відношенню до суспільства. У ХХІ столітті Україна прагне побудувати соціальний простір безбар'єрності – це означає створення реальних рівних можливостей для усіх громадян. Лібералізація трудових відносин в Україні викликана негативними чинниками, такими як воєнний стан і пандемія, однак це відкриває нові можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю. В умовах гострого дефіциту кадрів, особливо у сфері виробничих спеціальностей, що виник через війну та міграцію українських біженців за кордон, інтеграція людей з інвалідністю в економіку країни – реальний вихід для стабілізації ринку праці. Працевлаштування осіб з інвалідністю – це вирішення ряду соціальних питань цієї категорії населення, головним чином – сприяння їх економічній незалежності та добробуту.
Правове поле України щодо захисту права на працю для осіб з інвалідністю
Згідно з українським законодавством, людина з інвалідністю має всю повноту прав, закріплених Конституцією та законами України. Будьяка дискримінація за ознакою інвалідності заборонена в Україні. Держава зобов’язується створити належні умови для життя, праці та соціалізації людей з інвалідністю на рівні з іншими громадянами. Уряд несе відповідальність за соціальний захист таких людей. Основоположним законом, який визначає державну політику щодо зайнятості осіб з інвалідністю, є Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Окрім того, низка законів, постанов та міжнародних конвенцій, які підписала Україна, регламентує різні аспекти соціального захисту та працевлаштування людей з інвалідністю:
