Про розвиток освітньої галузі — на Раді регіонального розвитку

Дата: 07.12.2018 09:00

Кількість переглядів: 669

«Крім того, що ми побудували нову армію, крім того, що ми захистили країну, нашим пріоритетом має бути освіта. Бо освіта — це не видатки державного бюджету. Освіта — це інвестиції держави у майбутнє», — словами Президента України розпочав свою доповідь на першому засіданні Ради регіонального розвитку Чернігівської області начальник Управління освіти і науки ОДА Микола Конопацький.

— Освіта є одним із найбільших секторів публічних послуг, якими користується населення, починаючи з рівня громади, — зазначив голова Чернігівської ОДА Олександр Мисник. — Тож ця галузь потребує особливої уваги, адже при низькому рівні освіти чи обмеженому доступі до неї країна не може бути успішною.

Цьогоріч саме з початкової ланки стартувало реформування шкільної освіти. Понад 10 тисяч першокласників області вже навчаються по-новому. Поступово впроваджується концепція Нової української школи, що кардинально змінює підходи до процесу. Один із принципів НУШ — партнерство, у тому числі між школою і батьками.

— Нова українська школа — заклад, до якого приємно ходити учням. Головний акцент у ставленні до дитини — повага й увага до неї, — наголосив Микола Конопацький. — Ми хочемо і маємо перейти від школи, де дітей перевантажують теоретичними знаннями, до школи, де формують ключові компетентності кожної особистості. Тобто дитина здобуває прикладні знання, які будуть корисними у буденному житті та сприятимуть успішній професійній реалізації.

Начальник Управління освіти і науки ОДА акцентував, що вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом. Лише для організації роботи перших класів області виділено близько 30 мільйонів гривень. Крім того, на оснащення обладнанням закладів освіти з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів передбачено понад 11 мільйонів гривень, на придбання шкільних автобусів на умовах співфінансування — майже 5 мільйонів.

НУШ вимагає і нових підходів до організації інклюзивного навчання. Так, у школах області 275 дітей з особливими освітніми потребами (у тому числі 54 першокласники) опановують навчальні предмети у звичайних класах. У поточному році область отримала майже 9 мільйонів гривень з державного бюджету на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, оплату праці профільним фахівцям та понад два мільйони — на оснащення кабінетів 5 інклюзивно-ресурсних центрів. До речі, на Чернігівщині функціонує 11 таких центрів, у дев’яти закладах загальної середньої освіти області працюють 10 шкільних медіатек.

Одним із ключових ризиків впровадження НУШ начальник Управління освіти і науки назвав саму мережу навчальних закладів. Для Чернігівської області є вкрай актуальним питання малокомплектних шкіл. Поступово їх кількість вдається скорочувати: у 2015 році функціонувало 317 таких закладів, зараз — 244, де навчається понад 12 тисяч дітей. Перспектива — за опорними школами, яких в області 35 з 18 філіями.

Крім оптимізації закладів, за словами Миколи Конопацького, для кожної території важливе завдання — створення перспективної карти освітнього простору з урахуванням вимог нового Закону України «Про освіту». Втім, це можливо за умови злагоджених дій педагогічних колективів, органів державної влади та місцевого самоврядування, батьків.

Для громад важливо залучити молодих кваліфікованих спеціалістів. Цьому сприятиме внесення змін до вступу випускників шкіл на педагогічні спеціальності, які планують запровадити наступного року. Має бути поновлене цільове замовлення на договірних тристоронніх угодах між вишем, студентом і громадою. Випускники по закінченню вишу мають повернутися на роботу за місцем замовлення, а громада — створити для молодого спеціаліста соціальний пакет.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

« повернутися